ByАдміністрація

Дайджест №16: Про безперервний професійний розвиток лікарів

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо про зміни у системі безперервного розвитку лікарів, які вступили в дію 5 квітня 2019 року.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2XbhhNa​

ByАдміністрація

Які вакцини є в Україні і що робити, якщо у медзакладі їх немає

Українці можуть отримати безоплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них за кошти платників податків. Закупівлі відбуваються як на рівні державних програм, так і коштом місцевих бюджетів. Продовжуємо серію матеріалів про ліки, вакцини, медичні вироби, які ви можете отримати безоплатно, і що робити, якщо ви їх не знайшли. 

У сьогоднішній публікації говоримо про вакцини.

 

ЯКІ ВАКЦИНИ Є В УКРАЇНІ

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються вакцини, що входять до Національного календаря щеплень. Це вакцини від 10  інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Усі вакцини, необхідні для імунізації згідно з Календарем щеплень, в країні є.

Календар профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час уведення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно.

Зазвичай при вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти дифтерії, правця зберігається впродовж 7–10 років. З цієї причини необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань — ревакцинація. Дорослим кожні 10 років необхідна ревакцинація проти правця та дифтерії.

Крім того, у зв’язку зі зростанням захворюваності на кір, скасовані всі вікові обмеження для безоплатної вакцинації від кору, паротиту та краснухи. Тепер зробити щеплення безоплатно можуть дорослі будь-якого віку. Також в умовах спалаху дозволили вакцинувати немовляти від шести місяців. У цьому випадку така доза вакцини не зараховується як перша, а вважається “нульовою”, подальші планові щеплення потрібно проводити за Календарем профілактичних щеплень.

За кошти державного бюджету на замовленням МОЗ України вакцини централізовано закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Якість цих вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я: вони ефективні та безпечні і надійно захищають від інфекційних хвороб.

ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ЩЕПЛЕННЯ

Щеплення вакцинами, що надають громадянам безоплатно, за державний кошт, проводять у закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу. Це ті заклади, в яких працюють терапевти, педіатри та сімейні лікарі. Вакцинуватись можна у кабінетах щеплень у:

  • дитячих і дорослих поліклініках (центрах первинної медико-санітарної допомоги);
  • амбулаторіях
  • фельдшерсько-акушерських пунктах.

Зробити безоплатне щеплення можна як у комунальних (“державних”) закладах охорони здоров’я, так і в приватних клініках і лікарів-ФОП, які уклали договір з НСЗУ.

Також вакцини БЦЖ та для профілактики гепатиту В доступні у пологових будинках та неонатологічних цетрах – “державних” і приватних. Для отримання цих вакцин в зазначенних закладах декларація з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами не потрібна.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ЗАКЛАДІ НЕМАЄ ПОТРІБНОЇ ВАКЦИНИ

Якщо у вашому медзакладі немає потрібної вакцини:

  1. Зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини

  2. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області:http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja

Залишок вакцин у вашій області можна перевірити у таблиці. Дані оновлюються щомісяця.

 

ВАКЦИНАЦІЯ У ПРИВАТНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

У приватних закладах, які уклали договір з Національною службою здоров’я, можна зробити щеплення безоплатно – НСЗУ оплачує ці послуги для громадян.

Інші приватні заклади закуповують вакцини для щеплення на комерційному ринку. Держава не уповноважена вирішувати,  у якому обсязі приватні заклади закуповують конкретні вакцини у свої заклади і які встановлювати ціни – як на вакцини, так і на медичні (консультації, введення вакцин тощо) послуги із їх введення. Це регулюється ринком, у який не втручається держава.

МОЗ України реєструє вакцини, виробники яких подають відповідну заявку. Міністерство не може бути ініціатором реєстрації, а також регулювати обсяги ввезення зареєстрованих вакцин в країну з комерційною метою.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ХВОРОБ, ЩО НЕ ВКЛЮЧЕНІ У КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

В Україні також можна вакцинуватись від хвороб, які не входять у Календар профілактичних щеплень, наприклад, проти грипу, гепатиту А, вірусу папіломи людини, пневмококу, менінгококу тощо.

Вакцини проти таких інфекцій пацієнти можуть придбати за власний кошт у аптеках або приватних медзакладах – у разі наявності.

Отже, щеплення в Україні можна отримати як в комунальному медзакладі, так і  у приватному. Який би варіант ви не обрали, важливо, щоб дитина і ви були вчасно захищені від хвороб, від яких можна постраждати або навіть померти.

 

ByАдміністрація

Дайджест №15: Про організацію приватної практики лікарем-ФОП

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо  про правила і можливості роботи лікаря первинної допомоги як фізичної особи – підприємця, відповідаємо на поширені питання про зміни в охороні здоров’я, а успішні лікарі-ФОП, які уклали договори з Нацслужбою здоров’я, діляться досвідом.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2W44Q15

ByАдміністрація

Міфи та реальність про кардіопротектори: коментує кардіолог

У нашій країні кардіопротектори за популярністю поступаються лише нейро- та гепатопротекторним препаратам. Про це свідчать результати аналізу продажів лікарських засобів, в якому метаболічні кардіопротектори за обсягами продажів в 2017 році (920 млн гривень) входять в трійку лідерів.

Чи дійсно ці витрати виправдані в сенсі поліпшення роботи серця та стану серцево-судинної системи загалом розповідає Лариса Міщенко, лікар-кардіолог, доктор медичних наук, науковий співробітник ДУ “ННЦ Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска” НАМН України.

Зважаючи на те, що українці найчастіше – приблизно в 60% випадків – помирають від серцево-судинних захворювань, цілком природним виглядає прагнення лікарів та пацієнтів покращити роботу серця та захистити його від можливих катастроф. Проте варто розібратись, які заходи є дієвими, а на що не варто витрачати зусилля.

Міф 1 – про крапельниці і уколи
Профілактичний курс крапельниць та уколів підтримує серце і допомагає запобігти ускладненням

Перш за все, варто пам’ятати, що внутрішньовенні та внутрішньом’язеві ін’єкції – це спосіб швидкої «доставки» ліків до організму, який має використовуватись при важких та невідкладних станах. Тому абсолютно неприпустимо без нагальної потреби застосовувати внутрішньом’язеві і тим більше внутрішньовенні ін’єкції та крапельниці.

По-друге, найбільш поширені в нашій країні так звані кардіопротектори (морфолінієва сіль тіазотної кислоти, солі аргініну, мельдоній та інші) відносять до лікарських засобів без доведеної ефективності. Це означає, що в теперішній час відсутні або вкрай обмежені докази їх клінічної та прогностичної ефективності у людей, які мають серцево-судинні захворювання, і саме тому ці ліки не внесені до сучасних міжнародних та національних рекомендацій і протоколів лікування серцево-судинних захворювань.

Міф 2 – про допінг
Якщо ліки визнали допінгом, значить вони діють

Лікарські засоби, що оптимізують обмін речовин в міокарді, безпосередньо в період їх застосування призводять до більш раціонального енергоутворення в клітинах різних органів, що сприяє більш ефективній роботі серця в тому числі. Саме ці властивості деяких кардіопротекторів, зокрема мельдонію, всупереч правилам іноді використовують спортсмени, щоб досягти кращих результатів. Проте варто пам’ятати, що кардіпротекторні ефекти цих препаратів проявляються безпосередньо під час їхнього застосування, даних на користь тривалого захисту від розвитку інфаркту міокарду або інших серцево-судинних ускладнень не існує.

Міф 3 – про аспірин
Я постійно приймаю аспірин, щоби захистити своє серце

Ацетилсаліцилова кислота (Аспірин – це торгова назва оригінального препарату) є дієвим захистом від серцево-судинних захворювань у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, з перенесеним інфарктом міокарда або ішемічним мозковим інсультом або з атеросклеротичним захворюванням периферичних артерій. Але якщо такої патології немає, аспірин не варто приймати для первинної профілактики. Результати останніх досліджень показали, що у пацієнтів без анамнезу ІХС та атеросклеротичних захворювань периферичних артерій ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч суттєво перевищує потенційну користь щодо запобігання серцево-судинним катастрофам . Тому не довіряйте рекламі, що закликає захистити серце препаратами ацетилсаліцилової кислоти, тільки лікар може вирішити доцільність її тривалого застосування для кожного конкретного пацієнта.

Міф 4 – про періодичність прийому ліків
Краще періодично проходити курс лікування, підтримувати серце, ніж постійно приймати таблетки

Безумовно, кожен з нас прагне обійтись без регулярного вживання ліків. І це дійсно можливо при лікуванні гострих захворювань (наприклад, бронхіту або циститу), коли короткостроковий курс терапії призводить до повного одужання. Проте лікування більшості хронічних захворювань передбачає тривалий, протягом довгих років прийом ліків, що покращують не тільки самопочуття хворого, а й запобігають розвитку важких ускладнень, що загрожують життю. Саме така ситуація складається з лікуванням більшості захворювань серцево-судинної системи. На жаль, сьогодні ми не можемо вилікувати гіпертонічну хворобу або ішемічну хворобу серця, проте можемо утримувати артеріальний тиск в межах норми та сповільнити прогресування захворювань завдяки оптимально підібраній для кожного пацієнта медикаментозній та немедикаментозній терапії.

ЩО ТАКЕ РЕАЛЬНА КАРДІОПРОТЕКЦІЯ І ЯК НАСПРАВДІ ЗАХИСТИТИ СЕРЦЕ
Для більшості українців, які звикли або покладатися на тезу «мене хвороби обійдуть» або, навпаки, вдаватись до чисельних невиправданих обстежень та «курсів лікування», найкращий метод захистити своє серце – це перейти до здорового способу життя.

Раціональне здорове харчування – щоденний раціон має містити 50% овочів і фруктів, 25% «здорових» білків (нежирні види м’яса, бобові) та 25% цільнозернові продукти, які є джерелами клітковини. Тамуйте спрагу та вживайте переважно питну воду, уникайте солодких напоїв.
Регулярна фізична активність має становити для дорослих 150 хвилин на тиждень, якщо ви обираєте помірну інтенсивність навантаження, або 75 хвилин на тиждень – в разі інтенсивних фізичних вправ.
Якщо у вас надлишкова вага або ожиріння (кожен може легко розрахувати свій індекс маси тіла та з’ясувати свій статус) – маєте прагнути зменшити вагу за рахунок обмеження калорійності їжі та фізичних вправ.
Якщо у вас цукровий діабет, критично важливо дотримуватися вищезазначених заходів задля зміни способу життя та регулярно приймати цукрознижуючі препарати за рекомендацією лікаря. До речі, при діабеті 2-го типу препаратом першого вибору є метформін, який включено в програму “Доступні ліки”.
Відмова від куріння є вкрай важким для досягнення, натомість одним з найефективніших методів захисту судин і серця. Якщо не можете подолати залежність самотужки – звертайтесь за порадою до лікаря.
Якщо у Вас артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба), дієвим методом зниження артеріального тиску та запобігання ускладненням є дотримання здорового способу життя з одного боку та регулярна (постійна) медикаментозна терапія з іншого. Препарати, які знижують тиск водночас мають позитивний вплив на серце. Разом із лікарем ви маєте прагнути досягти тиску менш ніж 140 / 80 мм рт.ст., саме такий рівень забезпечує максимальний захист від інфаркту міокарда, мозкового інсульту та інших важких ускладнень артеріальної гіпертензії.
Якщо лікар визначив у вас високий ризик ускладнень, він має призначити вам ліки для запобігання та сповільнення розвитку атеросклерозу, так звані статини. Як і антигіпертензивні препарати, статини призначаються на постійній основі й застосовуються регулярно – тільки в такому випадку вони здатні захистити серце від катастрофи.

ByАдміністрація

10 міфів про туберкульоз

Ви не можете заразитись туберкульозом, якщо користуватиметесь речами хворого. Це також малоймовірно в громадському транспорті, кафе чи супермаркеті. Експерти громадської організації «Інфекційний контроль в Україні» спростовують найбільш поширені міфи про туберкульоз.

Міф 1. Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся книгами, предметами побуту, іншими речами хворого, споживаєш їжу, яку приготував або продавав хворий, або через користування спільним посудом.

Насправді: Таки чином заразитися туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною, хворою на туберкульоз легень, яка кашляє і не отримує лікування.

Міф 2. Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях перебування великої кількості людей зі застосуванням дезінфікуючих розчинів.

Насправді: Мити руки і прибирати дійсно необхідно, це допомагає запобігти багатьом хворобам. Але це не допоможе захиститись від туберкульоз. Оскільки туберкульоз передається повітрям, єдиний спосіб знизити ризик – це регулярне провітрювання. У лікувальних закладах, де хворі на туберкульоз проходять лікування, ще застосовується постійне ультрафіолетове опромінення повітря. Якщо у Вашому оточенні є людина, яка кашляє понад два тижні – краще делікатно порекомендувати їй звернутися до сімейного лікаря. Ще один момент – у будь-якому випадку спілкуватися з такою людиною краще на відкритому повітрі – там туберкульоз, як і інші інфекції дихальних шляхів, не передається.

Міф 3. На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя.

Насправді: За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безробітні, безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Ми вже зазначили, що тривалий близький контакт з хворим, який не отримує лікування, також є небезпечним. Як ми бачимо, від більшості цих обставин ніхто не застрахований.

Міф 4. У Радянському Союзі туберкульоз був під контролем, адже всі люди зобов’язані були проходити флюорографічне обстеження. Проблеми з туберкульозом в Україні – результат руйнування радянської диспансерної системи.

Насправді: Зараз захворюваність на туберкульоз в Україні знаходиться на рівні 80-х років минулого століття і є в 2-3 рази меншою за показники 60-70 років. Інша річ, що завдяки неконтрольованому застосуванню антибіотиків у ті часи, Україна, як і решта пострадянських країн, страждає від поширення стійких до лікування форм хвороби.

Суцільне флюрографічне (або правильніше – радіологічне) обстеження грудної клітки не є ефективним способом виявлення ані туберкульозу, ані інших захворювань унаслідок малої чутливості і нездатності виявлення причини змін в легенях. Нині, на відміну від попередніх часів, існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, всі вони доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно запідозрити захворювання. Для цього сімейні лікарі зобов’язані проводити опитування стосовно наявності чинників ризику і симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз (тривалого кашлю, пітливості, тривалого, навіть незначного, підвищення температури, слабкості, схуднення) за звернення до них з будь-якого приводу. За результатами цього опитування людину можуть направити на радіологічне обстеження та аналізи.

Міф 5. Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення

Насправді: Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.

Міф 6. Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті

Насправді: Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.

До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

Міф 7. Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта, крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

Насправді: Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома. У залежності від стану пацієнта та обставин його життя, або він сам може приходити до лікувального закладу, або йому приносять ліки. Доцільність цього обґрунтована такими фактами:

  • Пацієнт з туберкульозом, який акуратно лікується, не потребує ізоляції (див. Міф 1).
  • Стан переважної більшості хворих зазвичай значно покращується через декілька тижнів лікування, тож необхідності у особливому спокої та догляді немає, людина може працювати впродовж курсу лікування, якщо це не викликає перевтоми.
  • Майже всі протитуберкульозні ліки краще приймати у пігулках, за необхідності ін’єкції роблять на пункті амбулаторного лікування.
  • Перенаселені лікарні створюють умови для «обміну» збудниками серед пацієнтів і загрожують надбанням стійкості до лікування.
  • Лікування туберкульозу тривале, воно потребує від 6 до 20 місяців. Перебування у звичному оточенні, підтримка сім’ї та друзів, посильна робота та захоплення допомагають пацієнту пережити цей складний час.

Проте є випадки, коли пацієнти потребують стаціонарного лікування. У лікарнях, які не перевантажені, легше створити гідні і безпечні умови для них.

Міф 8. Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

Насправді: У більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Нині в Україні безоплатні всі заходи вчасної діагностики туберкульозу і всі ліки для лікування різних форм захворювання, доступні в світі. Проте, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування завчасно, збудник стає «тренованим» до дії ліків – набуває медикаментозної стійкості. При такій формі захворювання лікування триватиме довше, і воно є менш ефективним. Більше того, така людина поширює стійкі форми інфекції до свого оточення, тож близькі люди наражаються не просто на ризик хвороби, а на ризик розвитку найбільш несприятливої її форми.

Міф 9. Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

Насправді: Так, лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Світова наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (собачій чи борсучій жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин– білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одне був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.

Міф 10. Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють.

Насправді: Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ), яку роблять на 3-5 день життя дитини за відсутності протипоказань, є однією з найбезпечніших. Ускладнення, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація дійсно не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцині нині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко, у них практично немає тяжких випадків туберкульозу, від яких раніше помирали або ставали інвалідами: передусім, туберкульозного менінгіту, туберкульозу хребта. Люди старшого віку мабуть пам’ятають на вулицях людей з горбами або велетенськими головами – в минулі часи це не було рідкістю; частіше за все, це були наслідки перенесеного в дитинстві туберкульозу.

ByАдміністрація

Антикорупційна діяльність

Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» особи, які володіють достовірною інформацією про випадки корупційних діянь, вчинених працівниками Христинівської центральної районної лікарні, мають право повідомити про це уповноважені законодавством органи, посадових та службових осіб.

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави.

Про всі випадки корупційних діянь просимо повідомляти:

Уповноважений з питань запобігання корупції – Забаркін Ілля Андрійович, тел. (067) 375 -85-83, e-mail – law1ll@ukr.net

Головний лікар – Кравчук Віктор Васильович, тел. (04745) 6-02-29;

Спеціальна телефонна лінія, за якою приймаються повідомлення про корупційне правопорушення: +38(044)200-06-91.

ByАдміністрація

Як захиститися від атак вільних радикалів

Вільні радикали забирають електрони в молекул і таким чином пошкоджують оболонки клітин, ДНК, складових хряща. Це називається вільнорадикальна ланцюгова реакція. Вона відбувається, наприклад, при розвитку атеросклерозу, старіння шкіри, запалення і росту пухлин. Спрощено кажучи, вільні радикали це інфаркти, інсульти, зморшки і біль в суглобах. Розповідаємо детально, чим небезпечні вільнорадикальні процеси і як захистити свій організм від вільних радикалів.

 

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ВІЛЬНІ РАДИКАЛИ

“Вільні радикали — це молекули, яким не пощастило. У кожної молекули є електрони. Щоб молекула добре почувалася, їх має бути парна кількість. Коли молекула втрачає 1 електрон або ж має 1 зайвий — вона стає вільним радикалом. Понад усе вона потребує знайти своєму електрону пару й тому починає грабувати молекули, в яких все добре”, – пояснює на своїй сторінці доктор Уляна Супрун.

Наше тіло постійно утворює активні форми (радикали) кисню та азоту, але, зазвичай, ми їх тримаємо під контролем. Інколи вільних радикалів стає забагато, і розпочинаються ланцюгові реакції.

Поштовхом для цього можуть бути:

  • Куріння. Вільнорадикальні процеси – саме той механізм, що лежить між курінням та хворобами серця і судин.
  • Радіоактивне випромінювання.
  • Промислове забруднення довкілля і вихлопні гази.
  • Озон.
  • Деякі ліки та пестициди.
  • Запалення, в тому числі при ревматоїдному артриті.
  • Сильні фізичні навантаження (наприклад, марафон).

Вільні радикали слід нейтралізувати, інакше ланцюгові реакції відбирання електронів в сусідніх молекул триватимуть вічно, і вестимуть до хронічних хвороб чи навіть раку.

 

ЯК НЕЙТРАЛІЗУВАТИ ВІЛЬНІ РАДИКАЛИ

В нашому тілі та в їжі є речовини, здатні “гасити” вільні радикали – антиоксиданти, тобто “ті, що спиняють окислення”.

Вони містяться також в їжі. Тут перелік продуктів з антиоксидантними властивостями — https://goo.gl/LHd92e.

Отже, що їсти, щоб допомогти своєму організму захиститися від атак вільних радикалів:

  • Томати, морква, абрикоси, гарбуз, червоний перець — тобто все оранжеве і червоне

Цей колір дають пігменти-каротиноїди. В нашому тілі вони вловлюють вільні радикали, та стають вітаміном А і його похідними. Важливо вживати ці овочі та фрукти разом із жирами (рослинною олією або сметаною) — без них каротиноїди не засвоюються в кишківнику.

  • Ожина, малина, смородина, чорниця, лохина, синій виноград, тобто темні ягоди.

В них багато флавоноїдів. Вони ефективно захищають судини та нейрони від ушкоджень вільними радикалами і хронічних хвороб. (https://goo.gl/u5nu22https://goo.gl/VWmSxm)

  • Буряк

В ньому є кілька типів антиоксидантів: фенольні кислоти, вітамін С та каротиноїди, і речовина бетаїн, що бере участь в обміні жирів. На честь буряка (beet) бетаїн свою назву і отримав. Крім цього, рідний нам коренеплід сприяє утворенню в тілі закису азоту NO – сполуки, що розширює судини і знижує тиск. Пийте буряковий сік, квас, та їжте печені буряки. (https://goo.gl/EK93Ym)

  • Зелень: шпинат, петрушка, кропива, листкова капуста кейл, броколі, зелений горошок

В них також багато каротиноїдів, але за зеленим пігментом хлорофілом їх не видно. Всі зелені продукти багаті на магній, вітаміни В1 та В9. Вони, хоч і не антиоксиданти, але все одно нам потрібні. (https://goo.gl/4RgoSi)

  • Скумбрія, оселедець, лосось, форель — джерело омега-3-поліненасичених жирних кислот та вітамінів А і Д.

Вони посилюють антиоксидантні можливості організму, особливо після інфаркту (https://goo.gl/ac47VL).

  • Зелений чай, кава, какао

Вони містять різноманітні поліфенольні сполуки: хлоригенові кислоти, дитерпени, теафлавони. Вони спиняють вільнорадикальні реакції в судинах та атеросклеротичних бляшках. (https://goo.gl/GYYd8phttps://goo.gl/hv9snR)

  • Олії: соняшникова, ріпакова, кукурудзяна, оливкова, навіть цільна пальмова

Вони містять багато вітаміну Е, а він є потужним антиоксидантом. (https://goo.gl/uADwj4) Їжте олії сирими і не нагрівайте їх, бо висока температура знищує антиоксидантні властивості олій і робить їх шкідливими. Якщо ви все ж смажите на олії, додавайте до неї спеції, наприклад, орегано. Там також є антиоксиданти, які захищають від псування жири при нагріванні. (https://goo.gl/JQzSSPhttps://goo.gl/kyp7oF)

  • Сирі горіхи та насіння льону, гарбуза і соняшника

В них ви знайдете вітамін Е, а в гарбузовому насінні – мікроелемент селен. Він входить до складу ферментів, що спиняють вільнорадикальні процеси. (https://goo.gl/v7BMzEhttps://goo.gl/b2rT8v)

  • Ківі, цитрусові, солодкий перець, обліпиха – в них багато вітаміну С

Це найвідоміший антиоксидант. Але все добре в міру — коли вітаміну С стає забагато, він може сприяти утворенню каменів в нирках. (https://goo.gl/9oNC61https://goo.gl/CzmTmm).

ByАдміністрація

Дайджест №14: Про забезпечення ліками медичних закладів

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо, як визначати потребу в лікарських засобах, як закуповуються препарати за кошти державного та місцевого бюджетів та як звітувати про наявність ліків у медзакладах.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2Nf4eC3

ByАдміністрація

Дайджест №13: Про найважливіші етапи трансформації охорони здоров’я за рік

У новому номері національної медичної стіннівки зібрали матеріали про те, як здійснювати основні перетворення в закладах охорони здоров’я.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2LF6uSc

ByАдміністрація

Дайджест №12: Про електронну медичну картку

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо про електронні інструменти, які будуть впроваджені в систему охорони здоров’я, відповідаємо на поширені питання про зміни в охороні здоров’я, подаємо рекомендації, як обрати медичну інформаційну систему.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2Swl54M