ByАдміністрація

Дайджест №17. Про роботу медичних закладів у 2020 році

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо про те, як працюватимуть заклади охорони здоров’я у 2020 році за договорами з Національною службою здоров’я України.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2lXw3Fj

ByАдміністрація

Як і де отримати якісну медичну допомогу при інфаркті: інформаційна кампанія

МОЗ України в рамках спільного проекту МОЗ України і Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” розпочало інформаційну кампанію про своєчасне безоплатне лікування інфаркту. Мета кампанії – сприяти підвищенню обізнаності людей, яку допомогу гарантує держава і як отримати її. Ця кампанія підкріплюється рекламою в громадському транспорті в 14 містах по всій Україні, відеорекламою в інтернеті та роботою з регіональними ЗМІ.

Розповідаємо, як розпізнати інфаркт, чому медична допомога є безоплатною в критичних станах і де в регіонах можна отримати високоякісну допомогу.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНФАРКТ: СИМПТОМИ

Інфаркт стається, коли постачання крові до серця в певній ділянці критично зменшується чи припиняється. Ділянка серця, що не отримує кисень, поступово помирає. Причина цьому — передусім, звуження коронарних судин через атеросклероз чи тромб. Від того, наскільки швидко відновиться лікарі відкриють заблоковану судину і відновлять кровообіг, залежить життя людини.

Симптоми інфаркту:

  • дуже сильний пекучий, стискаючий біль за грудиною, що не зникає понад 15 хвилин після прийому ліків;
  • біль між лопатками;
  • відчуття болю у лівій руці, шиї та нижній щелепі;
  • задишка, пітливість;
  • нудота, блювання;
  • запаморочення, слабкість.

У цих випадках необхідно негайно викликати екстрену допомогу – телефонувати 103. Зволікати не варто, адже при інфаркті кожна година може коштувати життя.

 

ЯК І ДЕ ОТРИМУЮТЬ ДОПОМОГУ ПАЦІЄНТИ З ІНФАРКТОМ

Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування (заміна пошкодженої судини) мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів). За цей час інфаркт не встигає завдати великої шкоди міокарду (серцевому м’язу). З часом шкода стає все більшою, а якщо взагалі не відкрити судину, то 20% пацієнтів помирають, а половина з тих, хто виживає, отримують інвалідність.

Щоби українці могли отримати високоякісну допомогу якомога швидше, МОЗ України разом з Урядом продовжує розбудову регіональної мережі реперфузійних центрів. Реперфузійний центр – це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення кровотоку по артерії серця)  при гострому інфаркті міокарда. Іншими словами, це лікарня, де є апаратура для проведення ехокардіографії, відділення кардіології та інтенсивної терапії із відповідним оснащенням, лабораторія для визначення специфічних кардіологічних тестів крові та спеціалісти, які мають належний досвід – інтервенційні кардіологи.

Наразі у всеукраїнській мережі вже 42 кардіоцентри, вони є у кожній області Україні. Ці центри працюють цілодобово і без вихідних (у режимі 24/7/365).

Коли пацієнта привозять в кардіоцентр, інтервенційні кардіологи проводять стентування –  процедуру механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині з допомогою каркаса (стента), метою якої є відновлення кровопостачання серця.

Коронарний стент – це металевий каркас трубчастий форми, який підтримує просвіт артерії заданої форми і розміру. Через невеликий прокол, який зазвичай робиться на нозі чи руці хворого, стент через судини вводять до заткненої тромбом чи бляшкою коронарної артерії. У потрібній ділянці стент розширюється та залишається у судині, зберігаючи просвіт достатнім для нормального кровообігу.

Як це відбувається – дивіться у відео: https://bit.ly/1j35M21

Після своєчасної та ефективної реперфузійної процедури пацієнт швидко й ефективно відновлюється, і в залежності від тяжкості стану, може бути виписаний через кілька днів і продовжити реабілітацію в амбулаторних умовах.

 

ЧОМУ ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРОМУ ІНФАРКТІ МІОКАРДА Є БЕЗОПЛАТНОЮ

Допомога для пацієнтів з інфарктом у критичному стані – повністю безоплатна. З 2018 року вперше за всю історію незалежної України держава забезпечила потребу у стент-системах для екстреної допомоги пацієнтам із елевацією сегменту ST (тих пацієнтів із інфарктом міокарда, хто потребує негайної допомоги) на 100%. Тобто кожен українець з гострим інфарктом міокарда у критичній ситуації одержить стент безоплатно.

За кошти держбюджету МОЗ України через міжнародні організації закупило 23,5 тисячі якісних стент-систем американського та європейського виробництва. Нагадаємо, що в середньому на рік в Україні трапляються близько 40 тисяч інфарктів, 20 тисяч з яких потребують екстреного лікування.

Раніше закуплені вироби медичного призначення розподілялися між областями відповідно до кількості мешканців, через що значна кількість стентів розподілялася або туди, де ангіографія технічно не могла виконуватися, або до столичного інституту. Тепер стенти розподіляються по всіх регіонах України за новим принципом – їх отримують заклади охорони здоров’я, які проводять екстрені процедури стентування для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, і які відповідають критеріям, прописаним у Постанові КМУ від 21 лютого 2017 року. Кількість стентів, закуплених державним коштом, місцевими департаментами охорони здоров’я розподіляються відповідно до середньорічних потреб кожного реперфузійного центру.

 

ЯК ЗМІНИ В НАДАННІ ДОПОМОГИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ

Статистика по усій країні показує, що у реперфузійних центрах рятують втричі більше життів. Так, за даними Асоціації інтервенційних кардіологів України, показник летальності в реперфузійних центрах є втричі нижчим ніж середній показник в цілому по Україні  (4,7% проти 12,3% відповідно).

Крім того, станом на початок 2019 року:

  • Кількість стентувань для пацієнтів з гострим інфарктом міокардазбільшилась вдвічі. У 2015 році кількість стентувань для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда по всій Україні становила 5300, натомість у 2018 році – вже 10774.
  • Україна успішно впроваджує стентування як більше ефективний і сучасний метод лікування інфарктів: у 2015 році лише кожен 5 пацієнт отримував стентування, тепер цей показник перевищує 40%.
  • Середня кількість стентувань в Україні на 1 млн населення  збільшується і у деяких областях перевищує аналогічний середній показник у європейських країнах. В Україні у 2014 році такий показник в середньому складав 100 втручань, у 2016 – 204 втручання, а у  2018 вже складає 286 втручань на 1 млн населення. У Харківській області кількість маніпуляцій у 2018 році складає 453 на 1 млн населення, а у Київській області та м. Київ – 406. У країнах Європи в середньому здійснюють  373 маніпуляції на 1 млн населення.

 

ByАдміністрація

Як харчуватися збалансовано

Розповідаємо, навіщо харчуватися збалансовано і як забезпечити собі такий раціон.

 

НАВІЩО ХАРЧУВАТИСЯ ЗБАЛАНСОВАНО

Нещодавнє дослідження харчових звичок в 195 країнах показало, що неповноцінне харчування – причина 20% передчасних смертей. Це більше, ніж вбиває куріння. Дослідження показало, що причиною стають брак фруктів, цільнозернових злаків, горіхів та насіння, і надлишок солі.http://bit.ly/2ZfF3Yo

Правильний раціон допомагає контролювати вагу та певною мірою запобігати гіпертензії, діабету 2 типу, серцево-судинним хворобам, остеоартриту (нормальна маса тіла — менше навантаження на суглоби), депресії, деменції, і деяких типів раку, та зменшує прояви ревматоїдного артриту, задовільняє наші потреби в макро- і мікронутрієнтах (амінокислотах, цукрах, жирах та вітамінах, мінералах, рослинних антиоксидантах).

 

ЩО ТАКЕ ЗБАЛАНСОВАНИЙ РАЦІОН

Збалансоване харчування — не щось химерне, важкодосяжне і дороге. Не конче купувати чіа, кіноа, ягоди годжі, мармурову телятину та мигдалеве молоко. Власне тренд на “правильне харчування” створив хибний образ здорового способу життя як чогось, доступного лише в спеціальних магазинах і тільки заможним людям. Гречка, борщ, смородина, кавуни, чорний хліб, кукурудзяна та перлова крупи, гірчиця і сало, кріп, оселедець, часник, червоний перець, буряк, яблука, кориця, гарбузове і лляне насіння, волоські горіхи, обліпиха, чорнослив — всі ці звичні продукти надзвичайно корисні. Хочете суперфуд — зваріть борщ.

Нам потрібні жири, білки, вуглеводи, харчові волокна (клітковина) і рідина. Якщо щось із цього надовго виключити: перейти на кетодієту, чи відмовитися від жирів, чи їсти здебільшого білок – раціон буде нездоровий. Потрібно все. Наочно це зображено тут: http://bit.ly/2GWExo3

Половину раціону мають становити овочі та фрукти, а решту — цільнозернові злаки, нежирне м’ясо, бобові, та горіхи і насіння. Якщо ви не їсте м’ясо, подбайте про достатню кількість рослинного білка, і джерела кальцію, цинку, заліза та вітаміну В12.

Їжа має бути різноманітною, тобто ви їсте всі доступні продукти. Можна не їсти 12 страв щодня, достатньо протягом тижня споживати різні продукти. Нам потрібні зелені овочі (броколі, зелень), червоні (помідори, перець, кавуни), крохмалисті продукти (картопля, макаронні вироби, каші). Хороші варіанти об’єднання багатьох компонентів в одну страву — суп, овочеве рагу із пшоном чи перловкою, або макаронні вироби із овочевим соусом.

Джерела білка мають бути різноманітні, і краще нехай це буде не ковбаса, а сочевиця, горіхи, нут, м’ясо птиці, кисломолочний і твердий сир, яйця, риба, м’ясо тварин. Щодня їсти котлети чи стейки не слід. Це прискорює старіння і збільшує ризик раку. Жирна морська риба не конче має бути дорогою, достатньо скумбрії. Це і омега-3 жирні кислоти, і білок. Додавайте сочевицю в супи, відварений нут чи яйця — у салати, в якості десерту беріть горіхи. Це наповнить раціон білком.

Нам потрібні жири, що походять з рослин, риби, водоростей і тварин. Найменше має бути тваринних жирів, найбільше — рослинних. Різні жири цінні по-своєму: в рибі є незамінні омега-3 поліненасичені кислоти, в соняшниковій олії багато вітаміну Е, в горіхах та лляному насінні – інші омега-3, ніж в рибі, в маслі і молоці — жирні кислоти із коротким ланцюгом і вітамін Д, в авокадо та оливковій олії — мононенасичені жирні кислоти. Холестерин не настільки шкідливий, як всі звикли вважати. При цьому пам’ятайте: смажити на олії, особливо соняшниковій, шкідливо.

Не споживайте транс-жири, скоротіть до мінімума насичені жири і додані цукри. Тортики, вафлі, картопля-фрі, морозиво, енергетики шкідливі. Із цим доведеться змиритися.http://bit.ly/2Za0o5Lhttp://bit.ly/2ZeXDjw

Вуглеводи, якщо вони “повільні” — не зло, картопля не калорійна, від макарон не набирають вагу, а висівковий хліб — найкращий. Звісно, якщо крім вуглеводів ви їсте всю решту продуктів, і готуєте належним чином. Як це? Картоплю краще відварювати в кожурі, краще навіть на пару, чи запікати, а потім їсти з овочами. Спагетті та іншу пасту треба готувати із великою кількістю овочевого соусу і сиром, а не їсти повну тарелю макарон з маслом. Висівковий чи цільнозерновий хліб забезпечує нас клітковиною та вітамінами групи В, та має досить низький глікемічний індекс. А ось білий хліб чи печиво виправдань не мають, бо нічого хорошого не несуть. http://bit.ly/2Zd1VrF

Додані цукри нам не потрібні Це порожні калорії, викид інсуліну, стрімкі коливання рівня цукру в крові та карієс. Додані цукри — це все, що потрапило в їжу завдяки нам, а не природі. Яблука — це добре, а яблучні цукати чи варення — ні. Мед, сироп агави та коричневий цукор — все одно додані цукри. ВООЗ орієнтує нас на 25-30 грамів доданих цукрів на день, максимум — на 50.

Щоб ви розуміли: в 300-грамовій пляшечці йогурту — 45 грамів цукру. Хочеться солодкого — їжте фрукти. У них, окрім фруктози та цукрози, є клітковина та біологічно-активні сполуки, тож глікемічний індекс не надто великий, і є бонусні нутрієнти. http://bit.ly/30gBVZC

Молочна продукція — досить суперечливе питання. З одного боку, в молоці чи кисломолочних продуктах високий вміст кальцію. З іншого боку, значна частина людей в дорослому віці не може розщеплювати лактозу (молочний цукор), тож молоко в них викликає здуття чи біль в животі. Твердий сир — найкраще джерело кальцію, але він містить багато жирів. Знежирене молоко не має вітаміну Д і пов’язане із появою акне в підлітків. Водночас, жирне молоко майже повністю покриває наші денні потреби в тваринних жирах, тобто їсти свинячу відбивну в цей день вже не можна. Краще за все обирати кисломолочні продукти без цукру та фруктових добавок і тверді витримані сири. http://bit.ly/31LmngPhttp://bit.ly/30gxKgq

Раціон змінюється відповідно до віку і поточних потреб. Наприклад, людям старшого віку потрібно більше білка, щоб запобігти cаркопенії (пов’язаної із віком втрати м’язевої маси). Вагітним жінкам потрібно не дуже збільшувати калорійність, але суттєво збільшити якість їжі та споживання мікронутрієнтів. Тут можуть стати в пригоді свіжовичавлені фруктово-овочеві соки, але тільки свіжі, без ризику отруєння. Людям, що тренуються, варто розподілити прийом білкової їжі з-поміж всіх прийомів їжі, і їсти після тренування вуглеводи. http://bit.ly/2Zc95Iz Діти потребуть перекусів, і більш чутливі до голодування і браку вуглеводів, і мусять гризти і жувати їжу задля правильного розвитку щелеп. http://bit.ly/2KLIMni

Не їжте понад чайну ложку солі на день. Інакше зростає ризик гіпертензії. http://bit.ly/2ZaPTv0 Їсти малосолену їжу, коли ви звикли до солоної, складно. Тому скорочуйте споживання солі поступово. Солі багато в переробленому м’ясі і білому хлібі, а також чіпсах і солоних горіхах. Щоб вам було легше відмовитися від цих продуктів, порахуйте ціну за кілограм (буде значно дорожче за яловичину і сирі волоські горіхи) та вартість ліків від гіпертензії. Соління це смачно, але важко і нездорово. Краще заморожуйте овочі, навіть терті огірки. http://bit.ly/30fZIJ8

Пам’ятайте про мікронутрієнти. Вживайте йодовану сіль і продукти, багаті на залізо, цинк та кальцій. Цього нескладно досягти, якщо ви їсте все доступне різноманіття продуктів.

Зважайте на розмір порції та співвідношення компонентів. Рахувати калорії не варто. Але привчіть себе їсти енергетично ненасичену їжу, багату на нутрієнти, як-от салати, супи, фрукти. Бізнес-ланч може бути завеликий для людини із невеликою масою тіла, і замалий — для людини зі значною м’язовою вагою. Скільки чого їсти https://wb.md/2Z7XiPDhttp://bit.ly/2KDMFMk

Намагайтеся більше готувати вдома, аніж їсти на вулиці чи харчуватися “пельменями з майонезом”. Так ви будете контролювати, що маєте в тарілці, і як воно приготоване. При цьому “жити” на кухні не треба — найкорисніша їжа — найпростіша в приготуванні, мінімально оброблена, тушкована чи запечена.

ByАдміністрація

До Міжнародного дня боротьби з вірусними гепатитами

28 липня у світі традиційно відзначають Міжнародний день боротьби з вірусними гепатитами. Мета – підвищити рівень обізнаності населення про гепатити та зупинити поширення захворювання. 9 з 10 людей, які живуть з вірусними гепатитами, не знають свій статус. І Україна – не виключення. На жаль, ситуація в нашій країні навіть гірша. Як мінімум мільйон українців і не підозрюють, що мають гепатит С.

Що з цим робити? Основні напрями зусиль відображено в слогані цьогорічного дня боротьби з гепатитами в Україні: «Час тестуватись. Час лікуватись!»

Працюючи в сфері протидії поширенню вірусних гепатитів з 2009 року, можу виділити декілька основних завдань, які потрібно втілити на рівні держави, щоби захворювання на гепатити, а саме на вірусний гепатит С, не перетворилося на масштабну епідемію. Свого часу вона забрала в Єгипті життя сотень тисяч людей. Нинішня ситуація вже є загрозливою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна єдина з країн європейського регіону, яка увійшла до переліку з 28 держав, що мають найбільший тягар вірусних гепатитів в світі.

У світі понад 300 мільйонів людей хворіють на вірусні гепатити, серед них понад 70 мільйонів мають гепатит С. Близько 1,3 мільйонів щорічно вмирають від ускладнень, безпосередньо пов’язаних з цими хворобами. За даними ВООЗ та оцінками національних експертів, в Україні показник розповсюдженості вірусного гепатиту С складає від 3 до 5%. Тобто йдеться про від 1 до 2 мільйонів українців. Тих, хто знають про свій стан, – у десятки разів менше. Згідно з даними МОЗ України, на офіційному обліку сьогодні перебуваютьбіля 53 тисяч хворих на вірусний гепатит С.

Вірус гепатиту С – особливий. Потрапивши в організм людини, він починає свою руйнівну роботу зі знищення життєво важливого органу – печінки. Проте захворювання зазвичай розвивається абсолютно безсимптомно. Передається вірус гепатиту С переважно через кров, іноді – через статеві контакти. У 80% випадків гепатит С переходить у хронічну форму. Хворий може не мати жодних симптомів, але згодом дізнається про фіброз, цироз чи навіть рак печінки. Щеплення від гепатиту С немає, а заразитися можна під час нестерильних медичних чи немедичних (косметичних) процедур – в кабінеті стоматолога, в тату або манікюрному салоні.

Виявлення захворювання на ранніх стадіях – пріоритет №1

Результати проведених тестувань населення невтішні. Приміром, у 2016 році під час акції до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами ми протестували на вулицях українських міст 3800 людей – у 8,5% випадках результат був позитивний.

У липні 2015-го у партнерстві з Міністерством оборони України та Нацгвардією ми протестували велику кількість військовослужбовців, нацгвардійців, поліцейських та добробатівців (всього близько 4,5 тисяч людей). 4% результатів швидких тестів виявилися позитивними. У військових шпиталях, де тестували важкопоранених, гепатит С був виявлений у кожного десятого.

Серед учасників бойових дій є значна кількість носіїв вірусу гепатиту С. Це пояснюється тим, що бійці мають справу з кров’ю, коли надають допомогу одне одному, а стан польових медичних пунктів буває різним. Тут інколи складно дотримуватися вимог інфекційного контролю, не вистачає разових медичних інструментів та матеріалів. За інформацією Міністерства оборони, станом на листопад 2017 року близько 600 військових, учасників АТО, інфіковані гепатитом С. Це підтверджені випадки, непідтверджених – у рази більше.

Отже, йдеться про значну кількість наших громадян – від одного до двох мільйонів людей в Україні. Це означає достатньо високий ризик практично для кожного. Тож першочергове завдання, яке стоїть на шляху до зупинення поширення гепатиту С – це доступ до швидкого тестування для всіх.

Зараз є можливість купити швидкий тест за 70-100 гривень у звичайній аптеці, десь можна перевіритись на гепатит С в Центрах первинної медико-санітарної допомоги, неурядових організаціях, які займаються профілактикою ВІЛ. Тест безкоштовний, а результати анонімні та конфіденційні. В разі позитивного результату можна отримати оперативну рекомендацію щодо подальших кроків.

Лікування є

Коли ми почали займатися допомогою хворим, курс лікування від гепатиту С противірусними препаратами попереднього покоління коштував десятки тисяч доларів. І навіть таке лікування, ефективність якого не дотягувала і до 40%, було недоступним більшості хворих українців. Саме з тих часів у суспільстві міцно укорінилося уявлення про гепатит С як про невиліковну смертельну хворобу з підступною назвою «лагідний вбивця».

Але сьогодні вірусний гепатит С – виліковний. Лікування препаратами прямої противірусної дії (далі – ПППД) передбачає, як правило, прийом 1 капсули на день протягом трьох місяців. Ці препарати добре переносяться та практично не мають побічних реакцій, а також дають надзвичайно високий показник ефективності лікування – близько 95%. І такі вражаючі результати досягнуто не десь за океаном, а тут, в Україні.

Сучасні препарати для лікування гепатитів нещодавно були включені до Національного переліку лікарських засобів та закуповуються міністерством за бюджетні кошти. У 2016–2018 роках МОЗ закупив декілька тисяч курсів ПППД для лікування гепатиту С у дорослих. Такі препарати мають бути у кожній області. Більш того, деякі області та міста додатково закупляють препарати для лікування гепатитів за кошти місцевих бюджетів.

Але розширення закупівель недостатньо, щоби викорінити захворювання. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, має бути розроблена і втілена стратегія викорінення гепатиту С з України.

На рівні держави маємо визнати: зі захворюванням на вірусний гепатит С є серйозна проблема, яку потрібно спільно і невідкладно вирішувати. А також збагнути – жодна людина в світі не зможе пройти тест за вас.

 

ByАдміністрація

Дайджест №16: Про безперервний професійний розвиток лікарів

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо про зміни у системі безперервного розвитку лікарів, які вступили в дію 5 квітня 2019 року.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2XbhhNa​

ByАдміністрація

Які вакцини є в Україні і що робити, якщо у медзакладі їх немає

Українці можуть отримати безоплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них за кошти платників податків. Закупівлі відбуваються як на рівні державних програм, так і коштом місцевих бюджетів. Продовжуємо серію матеріалів про ліки, вакцини, медичні вироби, які ви можете отримати безоплатно, і що робити, якщо ви їх не знайшли. 

У сьогоднішній публікації говоримо про вакцини.

 

ЯКІ ВАКЦИНИ Є В УКРАЇНІ

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються вакцини, що входять до Національного календаря щеплень. Це вакцини від 10  інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Усі вакцини, необхідні для імунізації згідно з Календарем щеплень, в країні є.

Календар профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час уведення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно.

Зазвичай при вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти дифтерії, правця зберігається впродовж 7–10 років. З цієї причини необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань — ревакцинація. Дорослим кожні 10 років необхідна ревакцинація проти правця та дифтерії.

Крім того, у зв’язку зі зростанням захворюваності на кір, скасовані всі вікові обмеження для безоплатної вакцинації від кору, паротиту та краснухи. Тепер зробити щеплення безоплатно можуть дорослі будь-якого віку. Також в умовах спалаху дозволили вакцинувати немовляти від шести місяців. У цьому випадку така доза вакцини не зараховується як перша, а вважається “нульовою”, подальші планові щеплення потрібно проводити за Календарем профілактичних щеплень.

За кошти державного бюджету на замовленням МОЗ України вакцини централізовано закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Якість цих вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я: вони ефективні та безпечні і надійно захищають від інфекційних хвороб.

ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ЩЕПЛЕННЯ

Щеплення вакцинами, що надають громадянам безоплатно, за державний кошт, проводять у закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу. Це ті заклади, в яких працюють терапевти, педіатри та сімейні лікарі. Вакцинуватись можна у кабінетах щеплень у:

  • дитячих і дорослих поліклініках (центрах первинної медико-санітарної допомоги);
  • амбулаторіях
  • фельдшерсько-акушерських пунктах.

Зробити безоплатне щеплення можна як у комунальних (“державних”) закладах охорони здоров’я, так і в приватних клініках і лікарів-ФОП, які уклали договір з НСЗУ.

Також вакцини БЦЖ та для профілактики гепатиту В доступні у пологових будинках та неонатологічних цетрах – “державних” і приватних. Для отримання цих вакцин в зазначенних закладах декларація з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами не потрібна.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ЗАКЛАДІ НЕМАЄ ПОТРІБНОЇ ВАКЦИНИ

Якщо у вашому медзакладі немає потрібної вакцини:

  1. Зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини

  2. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області:http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja

Залишок вакцин у вашій області можна перевірити у таблиці. Дані оновлюються щомісяця.

 

ВАКЦИНАЦІЯ У ПРИВАТНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

У приватних закладах, які уклали договір з Національною службою здоров’я, можна зробити щеплення безоплатно – НСЗУ оплачує ці послуги для громадян.

Інші приватні заклади закуповують вакцини для щеплення на комерційному ринку. Держава не уповноважена вирішувати,  у якому обсязі приватні заклади закуповують конкретні вакцини у свої заклади і які встановлювати ціни – як на вакцини, так і на медичні (консультації, введення вакцин тощо) послуги із їх введення. Це регулюється ринком, у який не втручається держава.

МОЗ України реєструє вакцини, виробники яких подають відповідну заявку. Міністерство не може бути ініціатором реєстрації, а також регулювати обсяги ввезення зареєстрованих вакцин в країну з комерційною метою.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ХВОРОБ, ЩО НЕ ВКЛЮЧЕНІ У КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

В Україні також можна вакцинуватись від хвороб, які не входять у Календар профілактичних щеплень, наприклад, проти грипу, гепатиту А, вірусу папіломи людини, пневмококу, менінгококу тощо.

Вакцини проти таких інфекцій пацієнти можуть придбати за власний кошт у аптеках або приватних медзакладах – у разі наявності.

Отже, щеплення в Україні можна отримати як в комунальному медзакладі, так і  у приватному. Який би варіант ви не обрали, важливо, щоб дитина і ви були вчасно захищені від хвороб, від яких можна постраждати або навіть померти.

 

ByАдміністрація

Дайджест №15: Про організацію приватної практики лікарем-ФОП

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо  про правила і можливості роботи лікаря первинної допомоги як фізичної особи – підприємця, відповідаємо на поширені питання про зміни в охороні здоров’я, а успішні лікарі-ФОП, які уклали договори з Нацслужбою здоров’я, діляться досвідом.

Завантажити дайджест: https://bit.ly/2W44Q15

ByАдміністрація

Міфи та реальність про кардіопротектори: коментує кардіолог

У нашій країні кардіопротектори за популярністю поступаються лише нейро- та гепатопротекторним препаратам. Про це свідчать результати аналізу продажів лікарських засобів, в якому метаболічні кардіопротектори за обсягами продажів в 2017 році (920 млн гривень) входять в трійку лідерів.

Чи дійсно ці витрати виправдані в сенсі поліпшення роботи серця та стану серцево-судинної системи загалом розповідає Лариса Міщенко, лікар-кардіолог, доктор медичних наук, науковий співробітник ДУ “ННЦ Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска” НАМН України.

Зважаючи на те, що українці найчастіше – приблизно в 60% випадків – помирають від серцево-судинних захворювань, цілком природним виглядає прагнення лікарів та пацієнтів покращити роботу серця та захистити його від можливих катастроф. Проте варто розібратись, які заходи є дієвими, а на що не варто витрачати зусилля.

Міф 1 – про крапельниці і уколи
Профілактичний курс крапельниць та уколів підтримує серце і допомагає запобігти ускладненням

Перш за все, варто пам’ятати, що внутрішньовенні та внутрішньом’язеві ін’єкції – це спосіб швидкої «доставки» ліків до організму, який має використовуватись при важких та невідкладних станах. Тому абсолютно неприпустимо без нагальної потреби застосовувати внутрішньом’язеві і тим більше внутрішньовенні ін’єкції та крапельниці.

По-друге, найбільш поширені в нашій країні так звані кардіопротектори (морфолінієва сіль тіазотної кислоти, солі аргініну, мельдоній та інші) відносять до лікарських засобів без доведеної ефективності. Це означає, що в теперішній час відсутні або вкрай обмежені докази їх клінічної та прогностичної ефективності у людей, які мають серцево-судинні захворювання, і саме тому ці ліки не внесені до сучасних міжнародних та національних рекомендацій і протоколів лікування серцево-судинних захворювань.

Міф 2 – про допінг
Якщо ліки визнали допінгом, значить вони діють

Лікарські засоби, що оптимізують обмін речовин в міокарді, безпосередньо в період їх застосування призводять до більш раціонального енергоутворення в клітинах різних органів, що сприяє більш ефективній роботі серця в тому числі. Саме ці властивості деяких кардіопротекторів, зокрема мельдонію, всупереч правилам іноді використовують спортсмени, щоб досягти кращих результатів. Проте варто пам’ятати, що кардіпротекторні ефекти цих препаратів проявляються безпосередньо під час їхнього застосування, даних на користь тривалого захисту від розвитку інфаркту міокарду або інших серцево-судинних ускладнень не існує.

Міф 3 – про аспірин
Я постійно приймаю аспірин, щоби захистити своє серце

Ацетилсаліцилова кислота (Аспірин – це торгова назва оригінального препарату) є дієвим захистом від серцево-судинних захворювань у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, з перенесеним інфарктом міокарда або ішемічним мозковим інсультом або з атеросклеротичним захворюванням периферичних артерій. Але якщо такої патології немає, аспірин не варто приймати для первинної профілактики. Результати останніх досліджень показали, що у пацієнтів без анамнезу ІХС та атеросклеротичних захворювань периферичних артерій ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч суттєво перевищує потенційну користь щодо запобігання серцево-судинним катастрофам . Тому не довіряйте рекламі, що закликає захистити серце препаратами ацетилсаліцилової кислоти, тільки лікар може вирішити доцільність її тривалого застосування для кожного конкретного пацієнта.

Міф 4 – про періодичність прийому ліків
Краще періодично проходити курс лікування, підтримувати серце, ніж постійно приймати таблетки

Безумовно, кожен з нас прагне обійтись без регулярного вживання ліків. І це дійсно можливо при лікуванні гострих захворювань (наприклад, бронхіту або циститу), коли короткостроковий курс терапії призводить до повного одужання. Проте лікування більшості хронічних захворювань передбачає тривалий, протягом довгих років прийом ліків, що покращують не тільки самопочуття хворого, а й запобігають розвитку важких ускладнень, що загрожують життю. Саме така ситуація складається з лікуванням більшості захворювань серцево-судинної системи. На жаль, сьогодні ми не можемо вилікувати гіпертонічну хворобу або ішемічну хворобу серця, проте можемо утримувати артеріальний тиск в межах норми та сповільнити прогресування захворювань завдяки оптимально підібраній для кожного пацієнта медикаментозній та немедикаментозній терапії.

ЩО ТАКЕ РЕАЛЬНА КАРДІОПРОТЕКЦІЯ І ЯК НАСПРАВДІ ЗАХИСТИТИ СЕРЦЕ
Для більшості українців, які звикли або покладатися на тезу «мене хвороби обійдуть» або, навпаки, вдаватись до чисельних невиправданих обстежень та «курсів лікування», найкращий метод захистити своє серце – це перейти до здорового способу життя.

Раціональне здорове харчування – щоденний раціон має містити 50% овочів і фруктів, 25% «здорових» білків (нежирні види м’яса, бобові) та 25% цільнозернові продукти, які є джерелами клітковини. Тамуйте спрагу та вживайте переважно питну воду, уникайте солодких напоїв.
Регулярна фізична активність має становити для дорослих 150 хвилин на тиждень, якщо ви обираєте помірну інтенсивність навантаження, або 75 хвилин на тиждень – в разі інтенсивних фізичних вправ.
Якщо у вас надлишкова вага або ожиріння (кожен може легко розрахувати свій індекс маси тіла та з’ясувати свій статус) – маєте прагнути зменшити вагу за рахунок обмеження калорійності їжі та фізичних вправ.
Якщо у вас цукровий діабет, критично важливо дотримуватися вищезазначених заходів задля зміни способу життя та регулярно приймати цукрознижуючі препарати за рекомендацією лікаря. До речі, при діабеті 2-го типу препаратом першого вибору є метформін, який включено в програму “Доступні ліки”.
Відмова від куріння є вкрай важким для досягнення, натомість одним з найефективніших методів захисту судин і серця. Якщо не можете подолати залежність самотужки – звертайтесь за порадою до лікаря.
Якщо у Вас артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба), дієвим методом зниження артеріального тиску та запобігання ускладненням є дотримання здорового способу життя з одного боку та регулярна (постійна) медикаментозна терапія з іншого. Препарати, які знижують тиск водночас мають позитивний вплив на серце. Разом із лікарем ви маєте прагнути досягти тиску менш ніж 140 / 80 мм рт.ст., саме такий рівень забезпечує максимальний захист від інфаркту міокарда, мозкового інсульту та інших важких ускладнень артеріальної гіпертензії.
Якщо лікар визначив у вас високий ризик ускладнень, він має призначити вам ліки для запобігання та сповільнення розвитку атеросклерозу, так звані статини. Як і антигіпертензивні препарати, статини призначаються на постійній основі й застосовуються регулярно – тільки в такому випадку вони здатні захистити серце від катастрофи.

ByАдміністрація

10 міфів про туберкульоз

Ви не можете заразитись туберкульозом, якщо користуватиметесь речами хворого. Це також малоймовірно в громадському транспорті, кафе чи супермаркеті. Експерти громадської організації «Інфекційний контроль в Україні» спростовують найбільш поширені міфи про туберкульоз.

Міф 1. Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся книгами, предметами побуту, іншими речами хворого, споживаєш їжу, яку приготував або продавав хворий, або через користування спільним посудом.

Насправді: Таки чином заразитися туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною, хворою на туберкульоз легень, яка кашляє і не отримує лікування.

Міф 2. Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях перебування великої кількості людей зі застосуванням дезінфікуючих розчинів.

Насправді: Мити руки і прибирати дійсно необхідно, це допомагає запобігти багатьом хворобам. Але це не допоможе захиститись від туберкульоз. Оскільки туберкульоз передається повітрям, єдиний спосіб знизити ризик – це регулярне провітрювання. У лікувальних закладах, де хворі на туберкульоз проходять лікування, ще застосовується постійне ультрафіолетове опромінення повітря. Якщо у Вашому оточенні є людина, яка кашляє понад два тижні – краще делікатно порекомендувати їй звернутися до сімейного лікаря. Ще один момент – у будь-якому випадку спілкуватися з такою людиною краще на відкритому повітрі – там туберкульоз, як і інші інфекції дихальних шляхів, не передається.

Міф 3. На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя.

Насправді: За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безробітні, безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Ми вже зазначили, що тривалий близький контакт з хворим, який не отримує лікування, також є небезпечним. Як ми бачимо, від більшості цих обставин ніхто не застрахований.

Міф 4. У Радянському Союзі туберкульоз був під контролем, адже всі люди зобов’язані були проходити флюорографічне обстеження. Проблеми з туберкульозом в Україні – результат руйнування радянської диспансерної системи.

Насправді: Зараз захворюваність на туберкульоз в Україні знаходиться на рівні 80-х років минулого століття і є в 2-3 рази меншою за показники 60-70 років. Інша річ, що завдяки неконтрольованому застосуванню антибіотиків у ті часи, Україна, як і решта пострадянських країн, страждає від поширення стійких до лікування форм хвороби.

Суцільне флюрографічне (або правильніше – радіологічне) обстеження грудної клітки не є ефективним способом виявлення ані туберкульозу, ані інших захворювань унаслідок малої чутливості і нездатності виявлення причини змін в легенях. Нині, на відміну від попередніх часів, існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, всі вони доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно запідозрити захворювання. Для цього сімейні лікарі зобов’язані проводити опитування стосовно наявності чинників ризику і симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз (тривалого кашлю, пітливості, тривалого, навіть незначного, підвищення температури, слабкості, схуднення) за звернення до них з будь-якого приводу. За результатами цього опитування людину можуть направити на радіологічне обстеження та аналізи.

Міф 5. Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення

Насправді: Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.

Міф 6. Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті

Насправді: Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.

До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

Міф 7. Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта, крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

Насправді: Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома. У залежності від стану пацієнта та обставин його життя, або він сам може приходити до лікувального закладу, або йому приносять ліки. Доцільність цього обґрунтована такими фактами:

  • Пацієнт з туберкульозом, який акуратно лікується, не потребує ізоляції (див. Міф 1).
  • Стан переважної більшості хворих зазвичай значно покращується через декілька тижнів лікування, тож необхідності у особливому спокої та догляді немає, людина може працювати впродовж курсу лікування, якщо це не викликає перевтоми.
  • Майже всі протитуберкульозні ліки краще приймати у пігулках, за необхідності ін’єкції роблять на пункті амбулаторного лікування.
  • Перенаселені лікарні створюють умови для «обміну» збудниками серед пацієнтів і загрожують надбанням стійкості до лікування.
  • Лікування туберкульозу тривале, воно потребує від 6 до 20 місяців. Перебування у звичному оточенні, підтримка сім’ї та друзів, посильна робота та захоплення допомагають пацієнту пережити цей складний час.

Проте є випадки, коли пацієнти потребують стаціонарного лікування. У лікарнях, які не перевантажені, легше створити гідні і безпечні умови для них.

Міф 8. Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

Насправді: У більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Нині в Україні безоплатні всі заходи вчасної діагностики туберкульозу і всі ліки для лікування різних форм захворювання, доступні в світі. Проте, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування завчасно, збудник стає «тренованим» до дії ліків – набуває медикаментозної стійкості. При такій формі захворювання лікування триватиме довше, і воно є менш ефективним. Більше того, така людина поширює стійкі форми інфекції до свого оточення, тож близькі люди наражаються не просто на ризик хвороби, а на ризик розвитку найбільш несприятливої її форми.

Міф 9. Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

Насправді: Так, лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Світова наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (собачій чи борсучій жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин– білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одне був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.

Міф 10. Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють.

Насправді: Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ), яку роблять на 3-5 день життя дитини за відсутності протипоказань, є однією з найбезпечніших. Ускладнення, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація дійсно не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцині нині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко, у них практично немає тяжких випадків туберкульозу, від яких раніше помирали або ставали інвалідами: передусім, туберкульозного менінгіту, туберкульозу хребта. Люди старшого віку мабуть пам’ятають на вулицях людей з горбами або велетенськими головами – в минулі часи це не було рідкістю; частіше за все, це були наслідки перенесеного в дитинстві туберкульозу.