Category Archive Поради лікаря

ByАдміністрація

Які вакцини є в Україні і що робити, якщо у медзакладі їх немає

Українці можуть отримати безоплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них за кошти платників податків. Закупівлі відбуваються як на рівні державних програм, так і коштом місцевих бюджетів. Продовжуємо серію матеріалів про ліки, вакцини, медичні вироби, які ви можете отримати безоплатно, і що робити, якщо ви їх не знайшли. 

У сьогоднішній публікації говоримо про вакцини.

 

ЯКІ ВАКЦИНИ Є В УКРАЇНІ

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються вакцини, що входять до Національного календаря щеплень. Це вакцини від 10  інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Усі вакцини, необхідні для імунізації згідно з Календарем щеплень, в країні є.

Календар профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час уведення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно.

Зазвичай при вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти дифтерії, правця зберігається впродовж 7–10 років. З цієї причини необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань — ревакцинація. Дорослим кожні 10 років необхідна ревакцинація проти правця та дифтерії.

Крім того, у зв’язку зі зростанням захворюваності на кір, скасовані всі вікові обмеження для безоплатної вакцинації від кору, паротиту та краснухи. Тепер зробити щеплення безоплатно можуть дорослі будь-якого віку. Також в умовах спалаху дозволили вакцинувати немовляти від шести місяців. У цьому випадку така доза вакцини не зараховується як перша, а вважається “нульовою”, подальші планові щеплення потрібно проводити за Календарем профілактичних щеплень.

За кошти державного бюджету на замовленням МОЗ України вакцини централізовано закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Якість цих вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я: вони ефективні та безпечні і надійно захищають від інфекційних хвороб.

ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ЩЕПЛЕННЯ

Щеплення вакцинами, що надають громадянам безоплатно, за державний кошт, проводять у закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу. Це ті заклади, в яких працюють терапевти, педіатри та сімейні лікарі. Вакцинуватись можна у кабінетах щеплень у:

  • дитячих і дорослих поліклініках (центрах первинної медико-санітарної допомоги);
  • амбулаторіях
  • фельдшерсько-акушерських пунктах.

Зробити безоплатне щеплення можна як у комунальних (“державних”) закладах охорони здоров’я, так і в приватних клініках і лікарів-ФОП, які уклали договір з НСЗУ.

Також вакцини БЦЖ та для профілактики гепатиту В доступні у пологових будинках та неонатологічних цетрах – “державних” і приватних. Для отримання цих вакцин в зазначенних закладах декларація з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами не потрібна.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ЗАКЛАДІ НЕМАЄ ПОТРІБНОЇ ВАКЦИНИ

Якщо у вашому медзакладі немає потрібної вакцини:

  1. Зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини

  2. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області:http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja

Залишок вакцин у вашій області можна перевірити у таблиці. Дані оновлюються щомісяця.

 

ВАКЦИНАЦІЯ У ПРИВАТНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

У приватних закладах, які уклали договір з Національною службою здоров’я, можна зробити щеплення безоплатно – НСЗУ оплачує ці послуги для громадян.

Інші приватні заклади закуповують вакцини для щеплення на комерційному ринку. Держава не уповноважена вирішувати,  у якому обсязі приватні заклади закуповують конкретні вакцини у свої заклади і які встановлювати ціни – як на вакцини, так і на медичні (консультації, введення вакцин тощо) послуги із їх введення. Це регулюється ринком, у який не втручається держава.

МОЗ України реєструє вакцини, виробники яких подають відповідну заявку. Міністерство не може бути ініціатором реєстрації, а також регулювати обсяги ввезення зареєстрованих вакцин в країну з комерційною метою.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ХВОРОБ, ЩО НЕ ВКЛЮЧЕНІ У КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

В Україні також можна вакцинуватись від хвороб, які не входять у Календар профілактичних щеплень, наприклад, проти грипу, гепатиту А, вірусу папіломи людини, пневмококу, менінгококу тощо.

Вакцини проти таких інфекцій пацієнти можуть придбати за власний кошт у аптеках або приватних медзакладах – у разі наявності.

Отже, щеплення в Україні можна отримати як в комунальному медзакладі, так і  у приватному. Який би варіант ви не обрали, важливо, щоб дитина і ви були вчасно захищені від хвороб, від яких можна постраждати або навіть померти.

 

ByАдміністрація

Міфи та реальність про кардіопротектори: коментує кардіолог

У нашій країні кардіопротектори за популярністю поступаються лише нейро- та гепатопротекторним препаратам. Про це свідчать результати аналізу продажів лікарських засобів, в якому метаболічні кардіопротектори за обсягами продажів в 2017 році (920 млн гривень) входять в трійку лідерів.

Чи дійсно ці витрати виправдані в сенсі поліпшення роботи серця та стану серцево-судинної системи загалом розповідає Лариса Міщенко, лікар-кардіолог, доктор медичних наук, науковий співробітник ДУ “ННЦ Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска” НАМН України.

Зважаючи на те, що українці найчастіше – приблизно в 60% випадків – помирають від серцево-судинних захворювань, цілком природним виглядає прагнення лікарів та пацієнтів покращити роботу серця та захистити його від можливих катастроф. Проте варто розібратись, які заходи є дієвими, а на що не варто витрачати зусилля.

Міф 1 – про крапельниці і уколи
Профілактичний курс крапельниць та уколів підтримує серце і допомагає запобігти ускладненням

Перш за все, варто пам’ятати, що внутрішньовенні та внутрішньом’язеві ін’єкції – це спосіб швидкої «доставки» ліків до організму, який має використовуватись при важких та невідкладних станах. Тому абсолютно неприпустимо без нагальної потреби застосовувати внутрішньом’язеві і тим більше внутрішньовенні ін’єкції та крапельниці.

По-друге, найбільш поширені в нашій країні так звані кардіопротектори (морфолінієва сіль тіазотної кислоти, солі аргініну, мельдоній та інші) відносять до лікарських засобів без доведеної ефективності. Це означає, що в теперішній час відсутні або вкрай обмежені докази їх клінічної та прогностичної ефективності у людей, які мають серцево-судинні захворювання, і саме тому ці ліки не внесені до сучасних міжнародних та національних рекомендацій і протоколів лікування серцево-судинних захворювань.

Міф 2 – про допінг
Якщо ліки визнали допінгом, значить вони діють

Лікарські засоби, що оптимізують обмін речовин в міокарді, безпосередньо в період їх застосування призводять до більш раціонального енергоутворення в клітинах різних органів, що сприяє більш ефективній роботі серця в тому числі. Саме ці властивості деяких кардіопротекторів, зокрема мельдонію, всупереч правилам іноді використовують спортсмени, щоб досягти кращих результатів. Проте варто пам’ятати, що кардіпротекторні ефекти цих препаратів проявляються безпосередньо під час їхнього застосування, даних на користь тривалого захисту від розвитку інфаркту міокарду або інших серцево-судинних ускладнень не існує.

Міф 3 – про аспірин
Я постійно приймаю аспірин, щоби захистити своє серце

Ацетилсаліцилова кислота (Аспірин – це торгова назва оригінального препарату) є дієвим захистом від серцево-судинних захворювань у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, з перенесеним інфарктом міокарда або ішемічним мозковим інсультом або з атеросклеротичним захворюванням периферичних артерій. Але якщо такої патології немає, аспірин не варто приймати для первинної профілактики. Результати останніх досліджень показали, що у пацієнтів без анамнезу ІХС та атеросклеротичних захворювань периферичних артерій ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч суттєво перевищує потенційну користь щодо запобігання серцево-судинним катастрофам . Тому не довіряйте рекламі, що закликає захистити серце препаратами ацетилсаліцилової кислоти, тільки лікар може вирішити доцільність її тривалого застосування для кожного конкретного пацієнта.

Міф 4 – про періодичність прийому ліків
Краще періодично проходити курс лікування, підтримувати серце, ніж постійно приймати таблетки

Безумовно, кожен з нас прагне обійтись без регулярного вживання ліків. І це дійсно можливо при лікуванні гострих захворювань (наприклад, бронхіту або циститу), коли короткостроковий курс терапії призводить до повного одужання. Проте лікування більшості хронічних захворювань передбачає тривалий, протягом довгих років прийом ліків, що покращують не тільки самопочуття хворого, а й запобігають розвитку важких ускладнень, що загрожують життю. Саме така ситуація складається з лікуванням більшості захворювань серцево-судинної системи. На жаль, сьогодні ми не можемо вилікувати гіпертонічну хворобу або ішемічну хворобу серця, проте можемо утримувати артеріальний тиск в межах норми та сповільнити прогресування захворювань завдяки оптимально підібраній для кожного пацієнта медикаментозній та немедикаментозній терапії.

ЩО ТАКЕ РЕАЛЬНА КАРДІОПРОТЕКЦІЯ І ЯК НАСПРАВДІ ЗАХИСТИТИ СЕРЦЕ
Для більшості українців, які звикли або покладатися на тезу «мене хвороби обійдуть» або, навпаки, вдаватись до чисельних невиправданих обстежень та «курсів лікування», найкращий метод захистити своє серце – це перейти до здорового способу життя.

Раціональне здорове харчування – щоденний раціон має містити 50% овочів і фруктів, 25% «здорових» білків (нежирні види м’яса, бобові) та 25% цільнозернові продукти, які є джерелами клітковини. Тамуйте спрагу та вживайте переважно питну воду, уникайте солодких напоїв.
Регулярна фізична активність має становити для дорослих 150 хвилин на тиждень, якщо ви обираєте помірну інтенсивність навантаження, або 75 хвилин на тиждень – в разі інтенсивних фізичних вправ.
Якщо у вас надлишкова вага або ожиріння (кожен може легко розрахувати свій індекс маси тіла та з’ясувати свій статус) – маєте прагнути зменшити вагу за рахунок обмеження калорійності їжі та фізичних вправ.
Якщо у вас цукровий діабет, критично важливо дотримуватися вищезазначених заходів задля зміни способу життя та регулярно приймати цукрознижуючі препарати за рекомендацією лікаря. До речі, при діабеті 2-го типу препаратом першого вибору є метформін, який включено в програму “Доступні ліки”.
Відмова від куріння є вкрай важким для досягнення, натомість одним з найефективніших методів захисту судин і серця. Якщо не можете подолати залежність самотужки – звертайтесь за порадою до лікаря.
Якщо у Вас артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба), дієвим методом зниження артеріального тиску та запобігання ускладненням є дотримання здорового способу життя з одного боку та регулярна (постійна) медикаментозна терапія з іншого. Препарати, які знижують тиск водночас мають позитивний вплив на серце. Разом із лікарем ви маєте прагнути досягти тиску менш ніж 140 / 80 мм рт.ст., саме такий рівень забезпечує максимальний захист від інфаркту міокарда, мозкового інсульту та інших важких ускладнень артеріальної гіпертензії.
Якщо лікар визначив у вас високий ризик ускладнень, він має призначити вам ліки для запобігання та сповільнення розвитку атеросклерозу, так звані статини. Як і антигіпертензивні препарати, статини призначаються на постійній основі й застосовуються регулярно – тільки в такому випадку вони здатні захистити серце від катастрофи.

ByАдміністрація

10 міфів про туберкульоз

Ви не можете заразитись туберкульозом, якщо користуватиметесь речами хворого. Це також малоймовірно в громадському транспорті, кафе чи супермаркеті. Експерти громадської організації «Інфекційний контроль в Україні» спростовують найбільш поширені міфи про туберкульоз.

Міф 1. Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся книгами, предметами побуту, іншими речами хворого, споживаєш їжу, яку приготував або продавав хворий, або через користування спільним посудом.

Насправді: Таки чином заразитися туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною, хворою на туберкульоз легень, яка кашляє і не отримує лікування.

Міф 2. Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях перебування великої кількості людей зі застосуванням дезінфікуючих розчинів.

Насправді: Мити руки і прибирати дійсно необхідно, це допомагає запобігти багатьом хворобам. Але це не допоможе захиститись від туберкульоз. Оскільки туберкульоз передається повітрям, єдиний спосіб знизити ризик – це регулярне провітрювання. У лікувальних закладах, де хворі на туберкульоз проходять лікування, ще застосовується постійне ультрафіолетове опромінення повітря. Якщо у Вашому оточенні є людина, яка кашляє понад два тижні – краще делікатно порекомендувати їй звернутися до сімейного лікаря. Ще один момент – у будь-якому випадку спілкуватися з такою людиною краще на відкритому повітрі – там туберкульоз, як і інші інфекції дихальних шляхів, не передається.

Міф 3. На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя.

Насправді: За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безробітні, безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Ми вже зазначили, що тривалий близький контакт з хворим, який не отримує лікування, також є небезпечним. Як ми бачимо, від більшості цих обставин ніхто не застрахований.

Міф 4. У Радянському Союзі туберкульоз був під контролем, адже всі люди зобов’язані були проходити флюорографічне обстеження. Проблеми з туберкульозом в Україні – результат руйнування радянської диспансерної системи.

Насправді: Зараз захворюваність на туберкульоз в Україні знаходиться на рівні 80-х років минулого століття і є в 2-3 рази меншою за показники 60-70 років. Інша річ, що завдяки неконтрольованому застосуванню антибіотиків у ті часи, Україна, як і решта пострадянських країн, страждає від поширення стійких до лікування форм хвороби.

Суцільне флюрографічне (або правильніше – радіологічне) обстеження грудної клітки не є ефективним способом виявлення ані туберкульозу, ані інших захворювань унаслідок малої чутливості і нездатності виявлення причини змін в легенях. Нині, на відміну від попередніх часів, існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, всі вони доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно запідозрити захворювання. Для цього сімейні лікарі зобов’язані проводити опитування стосовно наявності чинників ризику і симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз (тривалого кашлю, пітливості, тривалого, навіть незначного, підвищення температури, слабкості, схуднення) за звернення до них з будь-якого приводу. За результатами цього опитування людину можуть направити на радіологічне обстеження та аналізи.

Міф 5. Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення

Насправді: Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.

Міф 6. Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті

Насправді: Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.

До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

Міф 7. Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта, крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

Насправді: Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома. У залежності від стану пацієнта та обставин його життя, або він сам може приходити до лікувального закладу, або йому приносять ліки. Доцільність цього обґрунтована такими фактами:

  • Пацієнт з туберкульозом, який акуратно лікується, не потребує ізоляції (див. Міф 1).
  • Стан переважної більшості хворих зазвичай значно покращується через декілька тижнів лікування, тож необхідності у особливому спокої та догляді немає, людина може працювати впродовж курсу лікування, якщо це не викликає перевтоми.
  • Майже всі протитуберкульозні ліки краще приймати у пігулках, за необхідності ін’єкції роблять на пункті амбулаторного лікування.
  • Перенаселені лікарні створюють умови для «обміну» збудниками серед пацієнтів і загрожують надбанням стійкості до лікування.
  • Лікування туберкульозу тривале, воно потребує від 6 до 20 місяців. Перебування у звичному оточенні, підтримка сім’ї та друзів, посильна робота та захоплення допомагають пацієнту пережити цей складний час.

Проте є випадки, коли пацієнти потребують стаціонарного лікування. У лікарнях, які не перевантажені, легше створити гідні і безпечні умови для них.

Міф 8. Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

Насправді: У більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Нині в Україні безоплатні всі заходи вчасної діагностики туберкульозу і всі ліки для лікування різних форм захворювання, доступні в світі. Проте, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування завчасно, збудник стає «тренованим» до дії ліків – набуває медикаментозної стійкості. При такій формі захворювання лікування триватиме довше, і воно є менш ефективним. Більше того, така людина поширює стійкі форми інфекції до свого оточення, тож близькі люди наражаються не просто на ризик хвороби, а на ризик розвитку найбільш несприятливої її форми.

Міф 9. Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

Насправді: Так, лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Світова наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (собачій чи борсучій жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин– білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одне був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.

Міф 10. Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють.

Насправді: Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ), яку роблять на 3-5 день життя дитини за відсутності протипоказань, є однією з найбезпечніших. Ускладнення, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація дійсно не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцині нині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко, у них практично немає тяжких випадків туберкульозу, від яких раніше помирали або ставали інвалідами: передусім, туберкульозного менінгіту, туберкульозу хребта. Люди старшого віку мабуть пам’ятають на вулицях людей з горбами або велетенськими головами – в минулі часи це не було рідкістю; частіше за все, це були наслідки перенесеного в дитинстві туберкульозу.

ByАдміністрація

Як захиститися від атак вільних радикалів

Вільні радикали забирають електрони в молекул і таким чином пошкоджують оболонки клітин, ДНК, складових хряща. Це називається вільнорадикальна ланцюгова реакція. Вона відбувається, наприклад, при розвитку атеросклерозу, старіння шкіри, запалення і росту пухлин. Спрощено кажучи, вільні радикали це інфаркти, інсульти, зморшки і біль в суглобах. Розповідаємо детально, чим небезпечні вільнорадикальні процеси і як захистити свій організм від вільних радикалів.

 

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ВІЛЬНІ РАДИКАЛИ

“Вільні радикали — це молекули, яким не пощастило. У кожної молекули є електрони. Щоб молекула добре почувалася, їх має бути парна кількість. Коли молекула втрачає 1 електрон або ж має 1 зайвий — вона стає вільним радикалом. Понад усе вона потребує знайти своєму електрону пару й тому починає грабувати молекули, в яких все добре”, – пояснює на своїй сторінці доктор Уляна Супрун.

Наше тіло постійно утворює активні форми (радикали) кисню та азоту, але, зазвичай, ми їх тримаємо під контролем. Інколи вільних радикалів стає забагато, і розпочинаються ланцюгові реакції.

Поштовхом для цього можуть бути:

  • Куріння. Вільнорадикальні процеси – саме той механізм, що лежить між курінням та хворобами серця і судин.
  • Радіоактивне випромінювання.
  • Промислове забруднення довкілля і вихлопні гази.
  • Озон.
  • Деякі ліки та пестициди.
  • Запалення, в тому числі при ревматоїдному артриті.
  • Сильні фізичні навантаження (наприклад, марафон).

Вільні радикали слід нейтралізувати, інакше ланцюгові реакції відбирання електронів в сусідніх молекул триватимуть вічно, і вестимуть до хронічних хвороб чи навіть раку.

 

ЯК НЕЙТРАЛІЗУВАТИ ВІЛЬНІ РАДИКАЛИ

В нашому тілі та в їжі є речовини, здатні “гасити” вільні радикали – антиоксиданти, тобто “ті, що спиняють окислення”.

Вони містяться також в їжі. Тут перелік продуктів з антиоксидантними властивостями — https://goo.gl/LHd92e.

Отже, що їсти, щоб допомогти своєму організму захиститися від атак вільних радикалів:

  • Томати, морква, абрикоси, гарбуз, червоний перець — тобто все оранжеве і червоне

Цей колір дають пігменти-каротиноїди. В нашому тілі вони вловлюють вільні радикали, та стають вітаміном А і його похідними. Важливо вживати ці овочі та фрукти разом із жирами (рослинною олією або сметаною) — без них каротиноїди не засвоюються в кишківнику.

  • Ожина, малина, смородина, чорниця, лохина, синій виноград, тобто темні ягоди.

В них багато флавоноїдів. Вони ефективно захищають судини та нейрони від ушкоджень вільними радикалами і хронічних хвороб. (https://goo.gl/u5nu22https://goo.gl/VWmSxm)

  • Буряк

В ньому є кілька типів антиоксидантів: фенольні кислоти, вітамін С та каротиноїди, і речовина бетаїн, що бере участь в обміні жирів. На честь буряка (beet) бетаїн свою назву і отримав. Крім цього, рідний нам коренеплід сприяє утворенню в тілі закису азоту NO – сполуки, що розширює судини і знижує тиск. Пийте буряковий сік, квас, та їжте печені буряки. (https://goo.gl/EK93Ym)

  • Зелень: шпинат, петрушка, кропива, листкова капуста кейл, броколі, зелений горошок

В них також багато каротиноїдів, але за зеленим пігментом хлорофілом їх не видно. Всі зелені продукти багаті на магній, вітаміни В1 та В9. Вони, хоч і не антиоксиданти, але все одно нам потрібні. (https://goo.gl/4RgoSi)

  • Скумбрія, оселедець, лосось, форель — джерело омега-3-поліненасичених жирних кислот та вітамінів А і Д.

Вони посилюють антиоксидантні можливості організму, особливо після інфаркту (https://goo.gl/ac47VL).

  • Зелений чай, кава, какао

Вони містять різноманітні поліфенольні сполуки: хлоригенові кислоти, дитерпени, теафлавони. Вони спиняють вільнорадикальні реакції в судинах та атеросклеротичних бляшках. (https://goo.gl/GYYd8phttps://goo.gl/hv9snR)

  • Олії: соняшникова, ріпакова, кукурудзяна, оливкова, навіть цільна пальмова

Вони містять багато вітаміну Е, а він є потужним антиоксидантом. (https://goo.gl/uADwj4) Їжте олії сирими і не нагрівайте їх, бо висока температура знищує антиоксидантні властивості олій і робить їх шкідливими. Якщо ви все ж смажите на олії, додавайте до неї спеції, наприклад, орегано. Там також є антиоксиданти, які захищають від псування жири при нагріванні. (https://goo.gl/JQzSSPhttps://goo.gl/kyp7oF)

  • Сирі горіхи та насіння льону, гарбуза і соняшника

В них ви знайдете вітамін Е, а в гарбузовому насінні – мікроелемент селен. Він входить до складу ферментів, що спиняють вільнорадикальні процеси. (https://goo.gl/v7BMzEhttps://goo.gl/b2rT8v)

  • Ківі, цитрусові, солодкий перець, обліпиха – в них багато вітаміну С

Це найвідоміший антиоксидант. Але все добре в міру — коли вітаміну С стає забагато, він може сприяти утворенню каменів в нирках. (https://goo.gl/9oNC61https://goo.gl/CzmTmm).

ByАдміністрація

Чому виникають хвороби серця і як мінімізувати ризики

Серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності українців. Водночас, у більшості випадків хворобам серця можна запобігти. Напередодні Світового дня серця розповідаємо про фактори ризику і профілактику серцево-судинних захворювань.

ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ХВОРОБИ СЕРЦЯ: ФАКТОРИ РИЗИКУ

Головні фактори ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань:

  • надлишкова вага

Наразі кожен другий українець має різний ступінь надлишкової ваги. Це, своєю чергою, може стати причиною більшості хронічних захворювань, в тому числі й серцево-судинних.

  • підвищений артеріальний тиск

Кожен третій українець має підвищений артеріальний тиск і часто не знає про це. Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба) виявляється у 25% дорослого населення України і належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.

  • вживання алкоголю та тютюну

Зловживання алкоголем призводить до підвищення артеріального тиску, гіпертрофії серцевого м’язу, розвитку інфаркту міокарду та порушення мозкового кровообігу – інсульту. Кожен п’ятий українець курить і цим, зокрема, істотно збільшує ризики серцево-судинних захворювань.  Інтенсивне куріння з підліткового віку (понад 20 років) може скоротити життя на 20-25 років, в тому числі і через хвороби серця.

  • низька фізична активність

Достатній рівень оздоровчої рухової активності має лише 3% населення України. Недостатня фізична активність призводить до збільшення ваги та розвитку захворювань серця.

  • стрес

Стрес та тривожні стани більш ніж у 2 рази збільшують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби – ускладнень та смерті.

  • нездорове харчування

Головні вороги серця – це переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, солі.

  • підвищений рівень цукру в крові

Високий рівень цукру в крові мають понад 2 млн українців, половина з яких не знають про це і, відповідно, не отримують необхідного лікування.

ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я СЕРЦЯ: ГОЛОВНІ ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ ІНСУЛЬТУ ТА ІНФАРКТУ МІОКАРДА

1. Правильне харчування. Віддавайте перевагу овочам, фруктам, злакам, бобовим, горіхам, кисломолочним продуктам, нежирним сортам м’яса та риби. При цьому споживання жирів, масла, солодощів, алкоголю слід максимально скоротити.

2. Фізична активність. Більше рухайтеся, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся спортом. В середньому доросла людина повинна щодня ходити пішки на відстань не менше 3 кілометрів (або не менше 30 хвилин).

3. Стресостійкість. Уникайте стресів та вчіться справлятися з ними.

4. Здоровий спосіб життя. Відмовтеся від куріння та алкоголю.

5. Контроль тиску та рівня цукру в крові. Контролюйте свій артеріальний тиск та рівень цукру в крові. Оптимальний рівень артеріального тиску для дорослої людини становить 120/80 мм ртутного стовбчика. Для більшості людей нормальними вважаються всі показники артеріального тиску, які не перевищують 139/89. Оптимальний рівень цукру капілярної крові (при заборі крові з пальця) від 3,3 до 5,5 ммоль/л.

6. Регулярний медогляд. Регулярно відвідуйте свого терапевта чи сімейного лікаря, з яким підписали декларацію, та вчасно проходьте профілактичні скринінги. За необхідності ваш лікар може призначити швидкий тест на тропонін. Усі послуги, які надає лікар первинної медичної допомоги, на 100% гарантовано є безкоштовними та оплачуються з державного бюджету

ByАдміністрація

Як надати першу допомогу: загальні правила

8 вересня 2018 року – Світовий день надання першої допомоги

Світовий день надання першої допомоги відзначається щорічно у другу суботу вересня. За статистикою, допомога, надана протягом перших 4 хвилин, збільшує шанси на порятунок на 30%. Розказуємо, як надати першу допомогу.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

Основні принципи надання першої допомоги:

  • правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);
  • швидкість;
  • продуманість, рішучість, спокій.

ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ

Алгоритм ваших дій має бути таким:

  1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
  2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
  3. За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
  4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
  5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
  6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
  7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
  8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

МОЗ України закликає кожного свідомого українця знайти у своєму місті курси з надання першої допомоги і отримати ці практичні навички. Тому що саме ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації!

ByАдміністрація

8 міфів про артеріальну гіпертензію: коментує кардіолог

Артеріальна гіпертензія (або іншими словами гіпертонічна хвороба) є одним з найбільш розповсюджених  хронічних захворювань і у світі, і в Україні. В Україні кожен 3-й дорослий має підвищений артеріальний тиск (АТ), що підвищує ризик розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарду, серцевої чи ниркової недостатності.

Зібрали поширені міфи та факти щодо артеріальної гіпертензії разом з лікарем -кардіологом, доктором медичних наук Ларисою Міщенко.

 

МІФ: Артеріальна гіпертензія – це спадкова хвороба. Якщо хворіли батьки, то мені цього не уникнути

Спадковість відіграє велику роль у розвитку артеріальної гіпертензії. Проте обтяжена спадковість не означає 100% ймовірності розвитку цього захворювання. Якщо ваші батьки мають проблеми з тиском, дотримання здорового способу життя може запобігти розвитку гіпертензії, а періодичний контроль тиску – вчасно виявити проблему.

 

МІФ: На артеріальну гіпертензію хворіють люди старшого віку, тому молодим не варто турбуватися

Насправді ця хвороба може вражати не тільки дорослих різного віку, а й навіть дітей. Останнім часом спостерігається тенденція до зростання частоти артеріальної гіпертензії серед дітей та молоді, що здебільшого пов’язано з поширенням ожиріння, нездорового харчування, малорухливого способу життя та шкідливих звичок. Крім того, часто хвороба може довго залишатись не виявленою, оскільки більшість людей не зважають на цю проблему в молодому віці.

 

МІФ: Тиск може підвищуватись тільки на прийомі у лікаря. Це називається «гіпертензія білого халату»

Такий феномен існує, проте, щоби точно його встановити, потрібно провести додаткове вимірювання тиску поза кабінетом лікаря. Це може бути амбулаторний добовий моніторинг тиску з використанням спеціального приладу, який програмується та самостійно вимірює тиск протягом доби і дозволяє оцінити реакцію на різні навантаження в умовах звичайного життя.

 

МІФ: Ліки потрібно приймати лише тоді, коли погано

Це дуже поширений міф, яка коштує здоров’я, а інколи й життя пацієнтам. Сьогодні не існує іншого способу запобігти ускладненням гіпертензії (інсульту, інфаркту, ураженню нирок, судинній деменції тощо) крім дотримання здорового способу життя та регулярного медикаментозного лікування.

При цьому прийом ліків повинен нормалізувати тиск. Лікарі в професійному спілкуванні застосовують поняття «досягнення цільового АТ». Що це означає? Ваш лікар підбирає певні ліки – як правило, комбінацію різних антигіпертензивних препаратів – в певних дозах і пересвідчується, що при їх вживанні ваш тиск нижчий ніж 140/90 мм рт.ст. Саме цю підібрану «схему» ви маєте кожного дня приймати задля збереження досягнутого результату в контролі тиску.

 

МІФ: Не існує поняття “робочого” тиску

Деякі люди називають високий тиск своїм нормальним станом, оскільки вони не мають ніяких скарг та негативних почуттів при цьому. Це не означає, що лікуватись не потрібно.

Іноді зустрічаються пацієнти, які не мають ніяких скарг або суб’єктивних почуттів при АТ 190/120 мм рт.ст., але ж це не означає, що не потрібно лікувати такий загрозливий стан.

Чому важливо лікувати артеріальну гіпертензію з перших проявів захворювання? Іноді цю хворобу називають німим вбивцею – за відсутності значного дискомфорту та болю постійно підвищений АТ чинить несприятливий вплив на серце, судини й нирки.

Спочатку ці зміни ніяк не проявляються, і їх можна виявити лише за допомогою спеціальних досліджень, але якщо хвороба прогресує, ці зміни поглиблюються та можуть перейти в інсульт, інфаркт або інші важкі ускладнення. Тому що раніше ви почнете контролювати свій тиск, то менше шансів ви надаєте хворобі для прогресування.

 

МІФ: Для лікування достатньо “прокапатись” 1-2 рази на рік

Таке “лікування” не допоможе вирішити проблему. Потрібно регулярно та ретельно приймати ліки. Результати численних досліджень доводять, що регулярне лікування хвороби та здоровий спосіб життя зменшують ризик серцево-судинних захворювань. Наукових обґрунтувань ефективності методу внутрішньовенного вливання не існує.

 

МІФ: Артеріальну гіпертензію можна вилікувати народними методами

У випадку проблем з тиском народні методи не працюють. Тому якщо ви побачили чудодійний спосіб позбавлення від артеріальної гіпертензії, як-от настоянки чи спеціальні ванни – не варто витрачати час і кошти на ці методи.

 

МІФ: Тиск з віком зростає

На сьогодні не існує ніяких вікових норм показників артеріального тиску Якщо на прийомі у лікаря АТ ≥ 140/90 мм рт.ст., і такий рівень підтверджується як мінімум двічі протягом місяця на окремих візитах, це свідчить про артеріальну гіпертензію незалежно від віку хворого. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії в людейяким понад 65 років (і навіть понад 80 років), полягають у призначенні постійної медикаментозної терапії з метою нормалізації АТ та зменшення ризику, перш за все, мозкового інсульту та інфаркту міокарда.

ByАдміністрація

Отруєння грибами: профілактика і перша допомога

Із 2 тисяч видів грибів в Україні, їстівними вважаються щонайбільше 500. Нагадуємо прості правила, які допоможуть уникнути отруєння грибами, а також розказуємо, що робити, якщо є підозра на таке отруєння.

ЯК УНИКНУТИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ: ПРОФІЛАКТИКА

  1. Відмовтеся від споживання дикорослих грибів. Замініть їх грибами, що вирощують штучно, підлягають контролю.
  2. Не купуйте гриби на стихійних ринках.
  3. Уважно оглядайте гриби. Якщо у вас виникають найменші сумніви – відмовтеся від споживання грибів.
  4. Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишаючи його поряд з іншими.
  5. Не беріть занадто молоді чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.
  6. Не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі важкі метали.
  7. Не збирайте гриби в посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів
  8. Ніколи не куштуйте сирі гриби.
  9. Вдома ще раз ретельно перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.
  10. Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
  11. Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.
  12. Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

КОМУ НЕ МОЖНА ЇСТИ ГРИБИ

Навіть якщо ви впевнені у якості і безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати:

  • жінкам у період вагітності і грудного вигодовування;
  • дітям до 12 років;
  • людям літнього віку.

СИМПТОМИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хвилин після споживання, так і протягом декількох днів. Основними ознаками отруєння грибами є:

  • нудота, блювання;
  • різкий біль в животі;
  • діарея;
  • запаморочення;
  • підвищення температури тіла;
  • зниження пульсу;
  • задуха;
  • судоми;
  • відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);
  • поява галюцинацій та марення.

Якщо у вас проявився хоча б один із цих симптомів – негайно викликайте лікаря!

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ

Найголовніше – терміново телефонуйте «103».

Якщо є можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша ефективна доза активованого вугілля – 0,5 г/кг маси тіла).

До приїзду невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато рідини – води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини.

Категорично заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти – це може прискорити всмоктування токсинів.

Ні у якому разі не займайтеся самолікуванням і не намагайтеся “перечекати” – це може бути смертельнонебеезпечно

Залишки грибів або грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.

Центр громадського здоров’я МОЗ України

ByАдміністрація

5 можливостей для медиків

Разом з INgenius підготували підбірку актуальних програм для лікарів та студентів медичних вишів.

Грантова програма від Society for The Teaching of Psychology

Спілка навчання психології оголосила про проведення та фінансування програми-конференції для молодих спікерів за спеціальністю психологія. Гранти надаватимуть двічі на рік: в квітні та жовтні. У кожному періоді надаватимуть по три гранти. Програма відкрита для викладачів психології з коледжів\ВНЗ. Розмір гранту – $1200.

Докладніше: https://goo.gl/FofKTx

Міжнародний дослідницький грант від ESMO

У якості приймаючих установ виступають передові Європейські інститути, що надають значну підтримку на дослідження у галузі онкології, а також допомагають стипендіатам отримати цінний міжнародний досвід.

Вимоги до кандидатів: досвід не менше одного року в радіаційній, медичній або хірургічній онкології, членство в ESMO, вік до 40 років, знання англійської.

Стажер отримає 40000 євро на рік дослідження.

Докладніше: https://goo.gl/Hyn7da

 Стипендії для молодих хірургів від Американського хірургічного коледжу

Американський хірургічний коледж надає стипендії для молодих хірургів, які мають високу мотивацію до викладання та дослідницької діяльності. Надається стипендія розміром 10 000 доларів.

Вік кандидатів – 35-45 років. Перевага надається тим, що не проходили стажування у США або Канаді. Потрібно представити три рекомендаційні листи.

Після закінчення стажування, кандидати повинні представити письмовий звіт.

Докладніше: https://goo.gl/t6P3wj

 Грант на дослідження бульозних дерматозів

Міжнародна дослідницька програма Debra для кандидатів, які своєю роботою зможуть поліпшити розуміння біології і генетики всіх форм, а більш глибоке розуміння може призвести до появи нових підходів до діагностики та лікування бульозних дерматозів.

Переможцям буде наданий грант та підтримка клінічних досліджень щодо полегшення симптомів бульозних дерматозів. Дослідницькі пропозиції будуть розглядатися зовнішніми рецензентами і членами Debra International, Консультативною групою (MSAP). Очікується, що заявки на фінансування не буде перевищувати 80 000 євро на рік.

Докладніше: https://goo.gl/JPjbKj

Щорічна зустріч Американської дерматологічної спілки

AAD щорічно заохочує дерматологів з інших країн взяти участь у їхніх зборах, що проходять в Орландо, штат Флорида. Можливість надається максимум двом бажаючим з однієї країни.

Апліканти повинні бути сертифікованим дерматологом та членами національного дерматологічного товариства. Кандидати повинні мати рекомендаційний лист.