Інсульт посідає друге місце в переліку головних причин інвалідності та смерті у світі та в Україні. Людина, яка перенесла дане захворювання втрачає незалежність у побуті, порушується якість життя як самого хворого, так і родичів.
Близько 90% інсультів пов’язані з такими факторами ризику як:
- артеріальна гіпертензія;
- нездорове харчування, внаслідок чого підвищується холестерин та розвивається атеросклероз;
- захворювання серця (миготлива аритмія);
- цукровий діабет;
- куріння;
- зловживання алкоголем;
- ожиріння;
- несприятливі психосоціальні чинники;
- гіподинамія (недостатня фізична активність).
Мозковий інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку.
Існують два різновиди інсульту:
- геморагічний, який виникає внаслідок розриву мозкової артерії;
- ішемічний, при якому артерія, що постачає кров у мозок, закупорюється тромбом або спазмується.
Основні прояви інсульту:
- Перекіс обличчя;
- Порушення мови;
- Порушення зору;
- Затерпання правої чи лівої половини тіла та порушення рухів у кінцівках;
- Виражений головний біль;
- Запаморочення.
Якщо у вас раптово з’явився один із вище перерахованих симптомів, необхідно негайно телефонувати 103. Самі пацієнти рідко усвідомлюють проблему, у багатьох випадках звертаються за допомогою члени їх сім’ї або інші свідки події.
Ішемічні інсульти схильні до рецидивів (повторення), особливо в перші декілька місяців. Вторинна профілактика, розпочата якомога раніше після первинної судинної події, суттєво знижує ймовірність повторного інсульту, інвалідизації і смерті. Пацієнти після інсульту терміново потребують діагностичного обстеження з метою встановлення механізму інсульту та факторів ризику для подальшого призначення цілеспрямованого лікування судинної патології, усунення факторів ризику, гемодинамічно значущих стенозів, адже більше ніж 30% випадків причиною ішемічних інсультів є ураження судин головного мозку атеросклеротичними бляшками, які схильні до пошкодження та розривам. Профілактичні заходи повинні включати не лише призначення відповідних лікарських засобів, але і рекомендації щодо виправлення способу життя.
Рекомендації щодо зменшення ризику повторного інсульту та інших судинних подій:
- зміна способу життя (припинення куріння, обмеження вживання алкоголю)
- регулярне фізичне навантаження (швидка ходьба мінімум 30-40 хв, не рідше ніж 4-5 разів на тиждень);
- корекція маси тіла;
- зміна харчового раціону (низькосольова дієта з обмеженням вживання тваринних жирів);
- контроль артеріального тиску (антигіпертензивна терапія);
- ліпідознижуюча терапія (застосування статинів);
- антитромбоцитарна терапія;
- у пацієнтів з цукровим діабетом – контроль глікемії.
Реабілітація та профілактика інсульту
Від наслідків після перенесеного інсульту нікуди не дітися. Важливим є те, що головний мозок має дивовижну здатність: відновлення зруйнованих зв’язків. Завдяки цьому деякі функції піддаються відродженню, але в різному ступені. Методи реабілітації після інсульту, в тому числі паралічу, в першу чергу, забезпечуються фізіотерапією. Рухливістю пацієнта важливо почати займатися якомога швидше. Поки що вціліли після “вибуху” клітини готові до перебудови.
Відновлення мови після інсульту (афазії) можливо. Така терапія як заняття з логопедом дасть свої плоди, головне регулярність. Після того, як хворий пройшов курс лікування в умовах стаціонару, його переводять в домашні умови. У рідних стінах важливо створити комфорт для потерпілого і продовжувати фізіотерапевтичні процедури, а в разі потреби і заняття по відновленню мови.
Профілактика інсульту орієнтована на роботу з харчуванням (збалансована дієта), фізичною активністю, контроль за рівнем артеріального тиску, виключення факторів ризику у вигляді куріння, зловживання алкоголем, мінімізації стресових станів і профілактики інших захворювань, таких як діабет і ожиріння. В цілому таке ставлення до свого організму називається ведення здорового способу життя. Профілактика нормалізації підвищеного тиску проводиться народними засобами: травами і настоянками, наприклад, глодом.
Найстрашніше, коли після реабілітаційно-відновного періоду, людина, котра перенесла інсульт так і залишається повним інвалідом. Вона вимагає постійного догляду за собою. При частковій інвалідності, хворий повертається до життя, хоч і не повністю.
Відновний час після перенесеного інсульту займає різний період. Все залежить від складності захворювання і від того, як фахівці почали працювати над втраченими функціями. Існує три періоди постінсультна реабілітація: перші шість місяців (ранній період), друге півріччя (пізніше відновлення) і від року – період віддалених наслідків. Дуже важливо з самого першого дня приступити до відродження функцій у хворого. Рухові, мовні функції, відновлення пам’яті і зору – функції, які страждають в першу чергу від крововиливу в головний мозок.
Зав. реанімаційним відділенням О.Тесляр
Зав. неврологічним відділенням О.Фурик
Про автора