Архів категорії Поради лікаря

УРОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЧОЛОВІКІВ ПОХИЛОГО ВІКУ

Найбільш поширеними захворюваннями чоловіків похилого та старечого віку є доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГ ПЗ )стара назва аденома простати, передміхурової залози. В зв’язку з збільшенням тривалості життя кількість хворих на ДГ ПЗ значно зростає. Частота клінічних проявів захворювання чоловіків в віці до 40 років складає 10 %, в віці 75 – 80 років збільшується до 80%. Як мінімум у кожного третього п’ятидисятилітнього чоловіка ДГ ПЗ є причиною появи помірних або виражених урологічних симптомів.

Якщо у Вас були випадки:

коли Ви змушені прокидатися вночі, щоб сходити в туалет

– чи знайома Вам ситуація, коли важко відкласти акт сечовипускання?

– чи відчуваєте Ви свій сечовий міхур наповненим навіть після закінчення акту сечовипускання?

– чи приходилось Вам напружуватися для того щоб розпочати акт сечовипускання, а потік сечі здається Вам слабким?

Якщо Ви відповіли на ці питання ствердно – існує висока вірогідність того, що це пов’язано з збільшенням розмірів передміхурової залози внаслідок ДГПЗ або раї у простати.

ДГ ПЗ є прогресуючим захворюванням з поступовим розвитком ускладнень: гостра затримка сечі, гематурія (кровотеча ), рецидивуюча інфекція, камені сечового міхура і ниркова недостатність, що не тільки знижує якість життя, але і:погіршує прогноз для пацієнтів.

При появі вище означених симптомів Вам необхідною звернутися до лікаря- уролога з метою обстеження і встановлення діагнозу.

Точний та ранній діагноз ДГ ПЗ веде до кращого лікувального ефекту та визначеного вибору лікування. ДГПЗ може призвести до повної блокади сечовипускання ( так звана гостра затримка сечі). А подібний стан можна лікувати в більшості випадків, тільки хірургічним шляхом.

В більшості випадків проблему збільшення передміхурової залози можна вирішити з допомогою досвідченого лікаря, який призначить Вам необхідне медикаментозне лікування препаратами, які покращують випорожнення сечового міхура або зменшують розміри простати.

Тепер Ви знаєте, що існує можливість уникнути операції на передміхуровій залозі або, по крайній мірі, максимально відтягнути час її проведення.

Успіхи сучасної медицини створюють ілюзію, що вилікуватися просто. Зараз доступи і схеми лікування в довідниках та Інтернеті, а аптеки, як правило, продають ліки без рецептів. Але кожна людина має свої особливості щодо стану здоров’я та перебігу захворювання і потребує суто індивідуального підходу в лікуванні. Це може забезпечити тільки кваліфікований фахівець. При самолікуванні хвороба не тільки не пройде, але і може перейти в більш важку форму і проявитися у вигляді різких ускладнень. В зв’язку необхідно пам’ятати про злоякісні пухлини простати, які проявляються подібними до ДГ ПЗ симптомами, потребують сучасних методів дослідження для раннього виявлення раку простати і відповідного лікування.

Результати лікування ранніх стадій захворювання значно кращі, ніж коли захворювання виявляють в пізніх стадіях. Рак передміхурової залози найчастіше росте повільно. Потрібно більше 4 років, щоб пухлина подвоїлась в розмірах. Період безсимптомного росту є оптимальним часом для виявлення раку простати.

В зв’язку з чим, щорічний огляд чоловіків віком більше 50 років є обов’язковим для раннього виявлення захворювання.

Не зволікайте з візитом до лікаря.

Лікар-уролог В. Яковенко

Актуальна інформація щодо щеплення проти дифтерії

В жовтні цього року в Україні зареєстровано близько 20 випадків дифтерії, в тому числі в м. Києві. Саме тому актуальним стало питання про проведення специфічної профілактики цього захворювання. Дифтерія вважається контрольованою інфекцією, тобто попередити її розвиток, забігти небезпечним ускладненням можна лише шляхом:

  • вакцинації дітей відповідно до Календаря щеплень;
  • ревакцинації дорослих кожні 10 років.

Безоплатно вакцинацію проти дифтерії/правця можна отримати звернувшись до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладена декларація ( в медичних закладах Національної служби здоров’я України).
В Україні не зареєстровано вакцин для профілактики виключно дифтерії, використовуються лише комбіновані вакцини.
Вакцини, які можливо використовувати для щеплення проти дифтерії у дорослих:

  • АДП-М Біолек ( виробник ФАРМСТАНДАРТ- Біолек, м. Харків, Україна), забезпечує первинну вакцинацію та ревакцинацію проти дифтерії та правця у дорослих ;
  • Бустрікс (виробник ГлаксоСмітКляйн Біолоджикалс С.А., Бельгія), забезпечує ревакцинацію проти дифтерії, правця та кашлюка у осіб старших 4 років;
  • Бустрікс (виробник ГлаксоСмітКляйн Біолоджикалс С.А., Бельгія), забезпечує ревакцинацію проти дифтерії, правця, кашлюка та поліомієліту у осіб старших 4 років.

Дітям до 6-річного віку роблять щеплення цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП, в 6 років – АДП (анатоксин дифтерійно-правцевий).

Для вирішення питання про необхідність вакцинації (ревакцинації) дорослим проти дифтерії насамперед з’ясуйте – коли і які щеплення Ви робили. Відмітки про щеплення повинні бути Вашій у медичній карті. Там вказані дата щеплення, доза, назва і серія вакцин. Зверніться до свого терапевта та перевірте записи. Якщо такої інформації в Ваших медичних документах немає або вакцинація не проводилась або проводилась більше, ніж 10 років назад – потрібно отримати 3 дози вакцини : зараз, через 1 місяць після першої вакцинації, через 6 місяців після першої вакцинації.

Якщо Ви є дорослою людиною та отримали вакцинацію проти дифтерії не більше , ніж 10 років тому, і ці дані підтверджуються відповідними записами у Вашій медичні документації, Вам потрібно проходити ревакцинацію кожні наступні 10 років.

14 листопада світ відзначає День боротьби з цукровим діабетом

Це захворювання мають близько 425 мільйонів людей у світі, з них майже 1,3 мільйона – в Україні, зазначають у Міністерстві охорони здоров’я. Для профілактики розвитку захворювання лікарі радять слідкувати за вагою і раціоном.

Що таке діабет?

Діабет – це хронічне захворювання, пов’язане з нестачею в організмі власного інсуліну: підшлункова залоза не виробляє цей гормон в достатній кількості або організм не може його ефективно використовувати. Інсулін відповідає за рівень глюкози в крові.

Розрізняють три типи діабету:

  • І тип. Організм не виробляє достатньо інсуліну, тож не може переробити цукор, який потрапляє до нього разом із їжею. Для попередження ускладнень хворий приймає інсулін, тож цей тип також називають інсулінозалежним. В Україні щоденної інсулінотерапії потребують майже 200 тисяч людей.
  • ІІ тип. Організм неефективно використовує інсулін. Цей тип здебільшого пов’язують із надмірною вагою і браком фізичних навантажень, але є й фактор генетичної схильності. Хворі на діабет II типу не потребують доз інсуліну, однак приймають ліки, що контролюють рівень глюкози в крові.
  • Гестаційний, або діабет вагітних. Характеризується зміною рівня глюкози в крові вагітної жінки. Зазвичай цей симптом зникає протягом певного часу після пологів, однак його вважають ознакою схильності жінки до цукрового діабету, частіше II типу.

Скільки людей хворіє?

Станом на 01.06.2019 р. в області знаходилось 48073 особи хворих на цукровий діабет, з них 8572 пацієнти, які отримують препарати інсуліну.

В Христинівському районі на 01.06.2019 р. знаходилось всього хворих на цукровий діабет – 1247 осіб. З них інсулінозалежних – 193 (з них 2 дітей).

Рівнем компенсації хвороби є визначення глікозильованого гемоглобіну.

У пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу визначення концентрації глікозильованого гемоглобіну (наказ МОЗ України від 21.12.2012 р. № 1118) проводити не рідше 2 разів на рік.

Хворим на цукровий діабет з отриманням інсуліну згідно наказу МОЗ України від 29.12.2014 р. № 1021 визначення глікозильованого гемоглобіну проводиться від 2-х до 4-х разів на рік в залежності від виду інсуліну яким лікується хворий.

Хороша компенсація хвороби це рівень глікозильованого гемоглобіну менше 7,5%.

Рай.ендокринолог Л.С.Кучер

Обережно: дифтерія!

В Україні, зважаючи на серйозні проблеми із вакцинацією, які мали місце останніми роками, та високу контагіозність дифтерії, ризик поширення інфекції є досить великим.
За повідомленням МОЗ цього року в Україні було зафіксовано 20 випадків дифтерії, з них  – 18 у жовтні місяці. 5 хворих з діагнозом “дифтерія” зареєстровано у Закарпатській області, 2 випадки в Києві та 1 випадок в Тернопільській області. Ще 10 осіб в Закарпатській області є носіями інфекції.
Дифтерія — вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію нещеплені особи. В Україні вкрай низький рівень охоплення щепленнями від цієї інфекції: вакциновано лише 59% дітей до року, дорослих – 52,3%. Серед дорослого населення Полтавської області за 9 місяців 2019 року вакциновано лише 51,1% дорослих та 64,4% дітей до одного року (замість 95%).
Не щеплене населення – це загроза повернення дифтерії, яка може укорінитися на довгі часи і викликати епідемію.
Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.
Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), що виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60 С та вище), дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій.
Головний механізм передачі дифтерії – крапельний. Збудник, який локалізується у рото- і носоглотці під час розмови, кашлю, чхання виділяється у довкілля й інфікує людей. Можливі шляхи передачі інфекції – пиловий, контактно-побутовий (рушники, подушки, іграшки, шкільно-письмові прилади), а також аліментарний (молокопродукти).
Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання. Дифтерія проявляється від легких форм до тяжких – із розвитком інфекційно-токсичного шоку, який закінчується летально. Летальність від дифтерії може сягати до 50 відсотків. Вона вражає ротоглотку, гортань, вражає серцево-судинну систему, нирки, нервову систему, а також очі, шкіру та статеві органи.
Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви: біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Можливі ускладнення: блокування дихальних шляхів, інфекційно-токсичний шок, пошкодження серцевого м’яза (міокардит), ураження нервової системи, нефрозонефрит, легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).
Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація  дорослих (кожні 10 років).
Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії, що практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та веде до зниження захворюваності.
Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв.
Хворих на дифтерію обов’язково госпіталізують і лікують у лікувально-профілактичному закладі. Режим хворого – обов’язково ліжковий.
Основою специфічного лікування є своєчасно введена протидифтерійна анатоксична сироватка та антибактеріальна терапія. Без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти, навіть із сироваткою залишається ризик смерті до 20%.

 

 

Серцеві захворювання: як захиститись та коли слід звернутись до кардіолога?

Як і де отримати якісну медичну допомогу при інфаркті: інформаційна кампанія

МОЗ України в рамках спільного проекту МОЗ України і Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” розпочало інформаційну кампанію про своєчасне безоплатне лікування інфаркту. Мета кампанії – сприяти підвищенню обізнаності людей, яку допомогу гарантує держава і як отримати її. Ця кампанія підкріплюється рекламою в громадському транспорті в 14 містах по всій Україні, відеорекламою в інтернеті та роботою з регіональними ЗМІ.

Розповідаємо, як розпізнати інфаркт, чому медична допомога є безоплатною в критичних станах і де в регіонах можна отримати високоякісну допомогу.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНФАРКТ: СИМПТОМИ

Інфаркт стається, коли постачання крові до серця в певній ділянці критично зменшується чи припиняється. Ділянка серця, що не отримує кисень, поступово помирає. Причина цьому — передусім, звуження коронарних судин через атеросклероз чи тромб. Від того, наскільки швидко відновиться лікарі відкриють заблоковану судину і відновлять кровообіг, залежить життя людини.

Симптоми інфаркту:

  • дуже сильний пекучий, стискаючий біль за грудиною, що не зникає понад 15 хвилин після прийому ліків;
  • біль між лопатками;
  • відчуття болю у лівій руці, шиї та нижній щелепі;
  • задишка, пітливість;
  • нудота, блювання;
  • запаморочення, слабкість.

У цих випадках необхідно негайно викликати екстрену допомогу – телефонувати 103. Зволікати не варто, адже при інфаркті кожна година може коштувати життя.

 

ЯК І ДЕ ОТРИМУЮТЬ ДОПОМОГУ ПАЦІЄНТИ З ІНФАРКТОМ

Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування (заміна пошкодженої судини) мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів). За цей час інфаркт не встигає завдати великої шкоди міокарду (серцевому м’язу). З часом шкода стає все більшою, а якщо взагалі не відкрити судину, то 20% пацієнтів помирають, а половина з тих, хто виживає, отримують інвалідність.

Щоби українці могли отримати високоякісну допомогу якомога швидше, МОЗ України разом з Урядом продовжує розбудову регіональної мережі реперфузійних центрів. Реперфузійний центр – це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення кровотоку по артерії серця)  при гострому інфаркті міокарда. Іншими словами, це лікарня, де є апаратура для проведення ехокардіографії, відділення кардіології та інтенсивної терапії із відповідним оснащенням, лабораторія для визначення специфічних кардіологічних тестів крові та спеціалісти, які мають належний досвід – інтервенційні кардіологи.

Наразі у всеукраїнській мережі вже 42 кардіоцентри, вони є у кожній області Україні. Ці центри працюють цілодобово і без вихідних (у режимі 24/7/365).

Коли пацієнта привозять в кардіоцентр, інтервенційні кардіологи проводять стентування –  процедуру механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині з допомогою каркаса (стента), метою якої є відновлення кровопостачання серця.

Коронарний стент – це металевий каркас трубчастий форми, який підтримує просвіт артерії заданої форми і розміру. Через невеликий прокол, який зазвичай робиться на нозі чи руці хворого, стент через судини вводять до заткненої тромбом чи бляшкою коронарної артерії. У потрібній ділянці стент розширюється та залишається у судині, зберігаючи просвіт достатнім для нормального кровообігу.

Як це відбувається – дивіться у відео: https://bit.ly/1j35M21

Після своєчасної та ефективної реперфузійної процедури пацієнт швидко й ефективно відновлюється, і в залежності від тяжкості стану, може бути виписаний через кілька днів і продовжити реабілітацію в амбулаторних умовах.

 

ЧОМУ ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРОМУ ІНФАРКТІ МІОКАРДА Є БЕЗОПЛАТНОЮ

Допомога для пацієнтів з інфарктом у критичному стані – повністю безоплатна. З 2018 року вперше за всю історію незалежної України держава забезпечила потребу у стент-системах для екстреної допомоги пацієнтам із елевацією сегменту ST (тих пацієнтів із інфарктом міокарда, хто потребує негайної допомоги) на 100%. Тобто кожен українець з гострим інфарктом міокарда у критичній ситуації одержить стент безоплатно.

За кошти держбюджету МОЗ України через міжнародні організації закупило 23,5 тисячі якісних стент-систем американського та європейського виробництва. Нагадаємо, що в середньому на рік в Україні трапляються близько 40 тисяч інфарктів, 20 тисяч з яких потребують екстреного лікування.

Раніше закуплені вироби медичного призначення розподілялися між областями відповідно до кількості мешканців, через що значна кількість стентів розподілялася або туди, де ангіографія технічно не могла виконуватися, або до столичного інституту. Тепер стенти розподіляються по всіх регіонах України за новим принципом – їх отримують заклади охорони здоров’я, які проводять екстрені процедури стентування для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, і які відповідають критеріям, прописаним у Постанові КМУ від 21 лютого 2017 року. Кількість стентів, закуплених державним коштом, місцевими департаментами охорони здоров’я розподіляються відповідно до середньорічних потреб кожного реперфузійного центру.

 

ЯК ЗМІНИ В НАДАННІ ДОПОМОГИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ

Статистика по усій країні показує, що у реперфузійних центрах рятують втричі більше життів. Так, за даними Асоціації інтервенційних кардіологів України, показник летальності в реперфузійних центрах є втричі нижчим ніж середній показник в цілому по Україні  (4,7% проти 12,3% відповідно).

Крім того, станом на початок 2019 року:

  • Кількість стентувань для пацієнтів з гострим інфарктом міокардазбільшилась вдвічі. У 2015 році кількість стентувань для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда по всій Україні становила 5300, натомість у 2018 році – вже 10774.
  • Україна успішно впроваджує стентування як більше ефективний і сучасний метод лікування інфарктів: у 2015 році лише кожен 5 пацієнт отримував стентування, тепер цей показник перевищує 40%.
  • Середня кількість стентувань в Україні на 1 млн населення  збільшується і у деяких областях перевищує аналогічний середній показник у європейських країнах. В Україні у 2014 році такий показник в середньому складав 100 втручань, у 2016 – 204 втручання, а у  2018 вже складає 286 втручань на 1 млн населення. У Харківській області кількість маніпуляцій у 2018 році складає 453 на 1 млн населення, а у Київській області та м. Київ – 406. У країнах Європи в середньому здійснюють  373 маніпуляції на 1 млн населення.

 

Дифтерія небезпечніша за кір: чому необхідно вакцинуватися від дифтерії та правця

В Україні вкрай низький рівень вакцинації від дифтерії та правця. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, вакциновані менше 70% дітей, а рівень охоплення щепленнями серед дорослих – ще нижчий.

При низьких рівнях охоплення щепленнями проти дифтерії з’являється ризик виникнення великої кількості випадків цієї інфекції. Щоб захистити себе та своїх дітей, українцям слід негайно перевірити наявність у себе необхідної кількості щеплень і отримати щеплення, яке проводять комплексною вакциною від дифтерії та правця. За даними Федерального агентства міністерства охорони здоров’я США (CDC), вакцинація на 99% запобігає захворюванню.

 

ДИФТЕРІЯ: СИМПТОМИ ТА МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту, якими користувався хворий.

Симптомами хвороби є:

  • біль у горлі;
  • підвищена температура;
  • наліт на мигдалинах сірого кольору;
  • осиплість голосу;
  • ускладнене дихання та ковтання;
  • висока температура;
  • набряк слизової оболонки носоглотки;
  • збільшення лімфатичних вузлів.

Важливо своєчасно діагностувати хворобу. Адже за своїми клінічними проявами вона схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Якщо ви помітили в себе або рідних такі ознаки, не легковажте і не списуйте все на звичайну застуду, а негайно зверніться до лікаря. Що раніше встановлений діагноз, то вищі шанси на одужання.

Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та  набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи і часто призводить до смерті. Токсичне ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції також можуть мати летальні наслідки. Небезпечність захворювання характеризується високою смертністю,  в 50 випадках з 1000.

Докладніше про дифтерію, її симптоми і можливі ускладнення:

 

ПРАВЕЦЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ХВОРОБУ

Правець  – це гостре інфекційне захворювання, що виникає в результаті дії токсину на нервову систему. Токсин виробляють бактерій Clostridium tetani після потрапляння в рану з грунту, де вони перебувають у вигляді спор (форма існування бактерій, що забезпечує їм високе виживання). Спори часто присутні у кишковому тракті тварин, звідки потрапляють в грунт.

Можна інфікуватися збудником правця в результаті рани або порізу, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини. Від людини до людини це захворювання не передається.

В рані бактерія збудник правця починає виробляти токсин, що діє на нервову систему. Інфекція може призвести до посмикування м’язів та виникнення сильних, дуже болючих судом м’язів тіла. Правець може призвести до смерті.

Докладніше про правець читайте тут:

 

НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ВАКЦИНАЦІЇ – ШЛЯХ ДО СПАЛАХУ

Виникнення спалаху кору в Україні стало можливе через низький рівень вакцинації населення від цієї інфекції. Наслідки відомі: з початку спалаху з літа 2017 року, на кір захворіли більше 110 тисяч людей, 39 осіб – померли.

Наслідки можливого спалаху дифтерії можуть бути набагато серйознішими. У випадку з кором, за статистикою, серед тисячі хворих помирає одна людина, то від дифтерії – від 50 до 100 смертей на тисячу інфікованих.

В Україні за період з 2011 по 2018 рік зафіксували 40 випадків захворювання на дифтерію та 124 – на правець.

Востаннє епідемія дифтерії в Україні була в 90-х роках ХХ сторіччя. Тоді через низьке охоплення дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.

Зараз рівень охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, правцю та кашлюку дітей до 1 року становить менше 70%. Лише незначний відсоток дорослих мають ревакцинацію проти дифтерії та правця. Ревакцинацію необхідно дорослим проходити кожні 10 років. Згадайте, коли ви останнього разу мали ревакцинацію проти дифтерії та правця?

Для того, щоб унеможливити виникнення спалаху та уникнути епідемії, в країні має існувати колективний імунітет. Це коли 95-98% населення вакциновані. У таких умовах хвороба просто не має де поширюватися. Але колективний імунітет “не працює” щодо правця і має незначний вплив щодо дифтерії.

Щоб захистити себе МОЗ України закликає перевірити наявність проведеної вакцинації в дітей та ревакцинації у дорослих і, в разі потреби, якомога швидше отримати щеплення. Це можна зробити безоплатно і дітям, і дорослим. Для цього необхідно спочатку звернутися до свого сімейного лікаря.

За даними CDC,  99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють. Імунізація від всіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 мільйонам смертей у світі щороку, а ще 1,5 мільйона людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться.

В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця. Переглянути залишок вакцин у вашому регіоні можна за посиланням:

 

МОЖЛИВІ РЕАКЦІЇ НА ВАКЦИНУ

Вакцини, як й інші медичні засоби, можуть викликати реакції, але зазвичай вони є помірними: наприклад, підвищення температури тіла, больові відчуття або набряки у місці ін’єкції. Як правило, такі помірні реакції минають за кілька днів.

Якщо температура тіла дитини зростає до 38°C і вище, батьки можуть дати їй парацетамол для її зниження. Якщо дитина має будь-які симптоми, які викликають занепокоєння, батькам варто звернутися за консультацією до педіатра або сімейного лікаря.

Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, якому можна запобігти вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції від щеплення.

 

ЯК І КОЛИ ВАКЦИНУВАТИСЯ ВІД ДИФТЕРІЇ?

Хворіють на дифтерію не щеплені або не ревакциновані люди. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).

Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М.

Дорослі ж повинні ревакцинуватися (вакцинуватися повторно) кожні 10 років. Тобто якщо востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити в 26 років, другу – у 36 і так далі.

Вакцинація вже за декілька років не гарантує захисту від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде перебігати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Якщо доросла людина або дитина старша 7 років раніше не вакцинувалися від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

ЗАВДЯКИ ВАКЦИНАЦІЇ ДИФТЕРІЯ У СВІТІ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ РІДКО

Дифтерія до ХХ сторіччя була основною причиною хвороби і смерті серед дітей і США та Великої Британії. Проте в цих країнах дифтерію побороли майже півстоліття тому.

Ще у 1921 році в США під час спалаху хвороби померло майже 16 тисяч людей. Після впровадження обов’язкової вакцинації кількість випадків хвороби наблизився до нуля. У період між 2004 і 2017 роками державні відділи охорони здоров’я повідомили про 2 випадки дифтерії в США.

Втім у багатьох країнах дифтерія ще може поширюватися у зв’язку з низьким рівнем охоплення. За даними ВООЗ за 2016 рік у світі було зафіксовано більше 7 тисяч випадків дифтерії.

 

ЛИШЕ ВАКЦИНАЦІЯ – НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ

Лише вакцинація рятує від дифтерії. За даними CDC,  99% людей, що мають щеплення від дифтерії не хворіють. Імунізація від всіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 млн смертей у світі щороку, а ще 1,5 млн людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться.

Спалах кору таки змусив людей вакцинуватись й від інших хвороб, але до контролю над інфекціями ще дуже далеко! Тому вакцинуватися просто необхідно. Зробити щеплення від дифтерії можна безкоштовно для дорослих і дітей. Всі області забезпечені якісними вакцинами. Для того, щоб отримати вакцину, зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра.

Як харчуватися збалансовано

Розповідаємо, навіщо харчуватися збалансовано і як забезпечити собі такий раціон.

 

НАВІЩО ХАРЧУВАТИСЯ ЗБАЛАНСОВАНО

Нещодавнє дослідження харчових звичок в 195 країнах показало, що неповноцінне харчування – причина 20% передчасних смертей. Це більше, ніж вбиває куріння. Дослідження показало, що причиною стають брак фруктів, цільнозернових злаків, горіхів та насіння, і надлишок солі.

Правильний раціон допомагає контролювати вагу та певною мірою запобігати гіпертензії, діабету 2 типу, серцево-судинним хворобам, остеоартриту (нормальна маса тіла — менше навантаження на суглоби), депресії, деменції, і деяких типів раку, та зменшує прояви ревматоїдного артриту, задовільняє наші потреби в макро- і мікронутрієнтах (амінокислотах, цукрах, жирах та вітамінах, мінералах, рослинних антиоксидантах).

 

ЩО ТАКЕ ЗБАЛАНСОВАНИЙ РАЦІОН

Збалансоване харчування — не щось химерне, важкодосяжне і дороге. Не конче купувати чіа, кіноа, ягоди годжі, мармурову телятину та мигдалеве молоко. Власне тренд на “правильне харчування” створив хибний образ здорового способу життя як чогось, доступного лише в спеціальних магазинах і тільки заможним людям. Гречка, борщ, смородина, кавуни, чорний хліб, кукурудзяна та перлова крупи, гірчиця і сало, кріп, оселедець, часник, червоний перець, буряк, яблука, кориця, гарбузове і лляне насіння, волоські горіхи, обліпиха, чорнослив — всі ці звичні продукти надзвичайно корисні. Хочете суперфуд — зваріть борщ.

Нам потрібні жири, білки, вуглеводи, харчові волокна (клітковина) і рідина. Якщо щось із цього надовго виключити: перейти на кетодієту, чи відмовитися від жирів, чи їсти здебільшого білок – раціон буде нездоровий. Потрібно все. Наочно це зображено тут: 

Половину раціону мають становити овочі та фрукти, а решту — цільнозернові злаки, нежирне м’ясо, бобові, та горіхи і насіння. Якщо ви не їсте м’ясо, подбайте про достатню кількість рослинного білка, і джерела кальцію, цинку, заліза та вітаміну В12.

Їжа має бути різноманітною, тобто ви їсте всі доступні продукти. Можна не їсти 12 страв щодня, достатньо протягом тижня споживати різні продукти. Нам потрібні зелені овочі (броколі, зелень), червоні (помідори, перець, кавуни), крохмалисті продукти (картопля, макаронні вироби, каші). Хороші варіанти об’єднання багатьох компонентів в одну страву — суп, овочеве рагу із пшоном чи перловкою, або макаронні вироби із овочевим соусом.

Джерела білка мають бути різноманітні, і краще нехай це буде не ковбаса, а сочевиця, горіхи, нут, м’ясо птиці, кисломолочний і твердий сир, яйця, риба, м’ясо тварин. Щодня їсти котлети чи стейки не слід. Це прискорює старіння і збільшує ризик раку. Жирна морська риба не конче має бути дорогою, достатньо скумбрії. Це і омега-3 жирні кислоти, і білок. Додавайте сочевицю в супи, відварений нут чи яйця — у салати, в якості десерту беріть горіхи. Це наповнить раціон білком.

Нам потрібні жири, що походять з рослин, риби, водоростей і тварин. Найменше має бути тваринних жирів, найбільше — рослинних. Різні жири цінні по-своєму: в рибі є незамінні омега-3 поліненасичені кислоти, в соняшниковій олії багато вітаміну Е, в горіхах та лляному насінні – інші омега-3, ніж в рибі, в маслі і молоці — жирні кислоти із коротким ланцюгом і вітамін Д, в авокадо та оливковій олії — мононенасичені жирні кислоти. Холестерин не настільки шкідливий, як всі звикли вважати. При цьому пам’ятайте: смажити на олії, особливо соняшниковій, шкідливо.

Не споживайте транс-жири, скоротіть до мінімума насичені жири і додані цукри. Тортики, вафлі, картопля-фрі, морозиво, енергетики шкідливі. Із цим доведеться змиритися.,

Вуглеводи, якщо вони “повільні” — не зло, картопля не калорійна, від макарон не набирають вагу, а висівковий хліб — найкращий. Звісно, якщо крім вуглеводів ви їсте всю решту продуктів, і готуєте належним чином. Як це? Картоплю краще відварювати в кожурі, краще навіть на пару, чи запікати, а потім їсти з овочами. Спагетті та іншу пасту треба готувати із великою кількістю овочевого соусу і сиром, а не їсти повну тарелю макарон з маслом. Висівковий чи цільнозерновий хліб забезпечує нас клітковиною та вітамінами групи В, та має досить низький глікемічний індекс. А ось білий хліб чи печиво виправдань не мають, бо нічого хорошого не несуть.

Додані цукри нам не потрібні Це порожні калорії, викид інсуліну, стрімкі коливання рівня цукру в крові та карієс. Додані цукри — це все, що потрапило в їжу завдяки нам, а не природі. Яблука — це добре, а яблучні цукати чи варення — ні. Мед, сироп агави та коричневий цукор — все одно додані цукри. ВООЗ орієнтує нас на 25-30 грамів доданих цукрів на день, максимум — на 50.

Щоб ви розуміли: в 300-грамовій пляшечці йогурту — 45 грамів цукру. Хочеться солодкого — їжте фрукти. У них, окрім фруктози та цукрози, є клітковина та біологічно-активні сполуки, тож глікемічний індекс не надто великий, і є бонусні нутрієнти.

Молочна продукція — досить суперечливе питання. З одного боку, в молоці чи кисломолочних продуктах високий вміст кальцію. З іншого боку, значна частина людей в дорослому віці не може розщеплювати лактозу (молочний цукор), тож молоко в них викликає здуття чи біль в животі. Твердий сир — найкраще джерело кальцію, але він містить багато жирів. Знежирене молоко не має вітаміну Д і пов’язане із появою акне в підлітків. Водночас, жирне молоко майже повністю покриває наші денні потреби в тваринних жирах, тобто їсти свинячу відбивну в цей день вже не можна. Краще за все обирати кисломолочні продукти без цукру та фруктових добавок і тверді витримані сири. ,

Раціон змінюється відповідно до віку і поточних потреб. Наприклад, людям старшого віку потрібно більше білка, щоб запобігти cаркопенії (пов’язаної із віком втрати м’язевої маси). Вагітним жінкам потрібно не дуже збільшувати калорійність, але суттєво збільшити якість їжі та споживання мікронутрієнтів. Тут можуть стати в пригоді свіжовичавлені фруктово-овочеві соки, але тільки свіжі, без ризику отруєння. Людям, що тренуються, варто розподілити прийом білкової їжі з-поміж всіх прийомів їжі, і їсти після тренування вуглеводи.Діти потребуть перекусів, і більш чутливі до голодування і браку вуглеводів, і мусять гризти і жувати їжу задля правильного розвитку щелеп.

Не їжте понад чайну ложку солі на день. Інакше зростає ризик гіпертензії. http://bit.ly/2ZaPTv0 Їсти малосолену їжу, коли ви звикли до солоної, складно. Тому скорочуйте споживання солі поступово. Солі багато в переробленому м’ясі і білому хлібі, а також чіпсах і солоних горіхах. Щоб вам було легше відмовитися від цих продуктів, порахуйте ціну за кілограм (буде значно дорожче за яловичину і сирі волоські горіхи) та вартість ліків від гіпертензії. Соління це смачно, але важко і нездорово. Краще заморожуйте овочі, навіть терті огірки.

Пам’ятайте про мікронутрієнти. Вживайте йодовану сіль і продукти, багаті на залізо, цинк та кальцій. Цього нескладно досягти, якщо ви їсте все доступне різноманіття продуктів.

Зважайте на розмір порції та співвідношення компонентів. Рахувати калорії не варто. Але привчіть себе їсти енергетично ненасичену їжу, багату на нутрієнти, як-от салати, супи, фрукти. Бізнес-ланч може бути завеликий для людини із невеликою масою тіла, і замалий — для людини зі значною м’язовою вагою. Скільки чого їсти https://wb.md/2Z7XiPDhttp://bit.ly/2KDMFMk

Намагайтеся більше готувати вдома, аніж їсти на вулиці чи харчуватися “пельменями з майонезом”. Так ви будете контролювати, що маєте в тарілці, і як воно приготоване. При цьому “жити” на кухні не треба — найкорисніша їжа — найпростіша в приготуванні, мінімально оброблена, тушкована чи запечена.

До Міжнародного дня боротьби з вірусними гепатитами

28 липня у світі традиційно відзначають Міжнародний день боротьби з вірусними гепатитами. Мета – підвищити рівень обізнаності населення про гепатити та зупинити поширення захворювання. 9 з 10 людей, які живуть з вірусними гепатитами, не знають свій статус. І Україна – не виключення. На жаль, ситуація в нашій країні навіть гірша. Як мінімум мільйон українців і не підозрюють, що мають гепатит С.

Що з цим робити? Основні напрями зусиль відображено в слогані цьогорічного дня боротьби з гепатитами в Україні: «Час тестуватись. Час лікуватись!»

Працюючи в сфері протидії поширенню вірусних гепатитів з 2009 року, можу виділити декілька основних завдань, які потрібно втілити на рівні держави, щоби захворювання на гепатити, а саме на вірусний гепатит С, не перетворилося на масштабну епідемію. Свого часу вона забрала в Єгипті життя сотень тисяч людей. Нинішня ситуація вже є загрозливою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна єдина з країн європейського регіону, яка увійшла до переліку з 28 держав, що мають найбільший тягар вірусних гепатитів в світі.

У світі понад 300 мільйонів людей хворіють на вірусні гепатити, серед них понад 70 мільйонів мають гепатит С. Близько 1,3 мільйонів щорічно вмирають від ускладнень, безпосередньо пов’язаних з цими хворобами. За даними ВООЗ та оцінками національних експертів, в Україні показник розповсюдженості вірусного гепатиту С складає від 3 до 5%. Тобто йдеться про від 1 до 2 мільйонів українців. Тих, хто знають про свій стан, – у десятки разів менше. Згідно з даними МОЗ України, на офіційному обліку сьогодні перебуваютьбіля 53 тисяч хворих на вірусний гепатит С.

Вірус гепатиту С – особливий. Потрапивши в організм людини, він починає свою руйнівну роботу зі знищення життєво важливого органу – печінки. Проте захворювання зазвичай розвивається абсолютно безсимптомно. Передається вірус гепатиту С переважно через кров, іноді – через статеві контакти. У 80% випадків гепатит С переходить у хронічну форму. Хворий може не мати жодних симптомів, але згодом дізнається про фіброз, цироз чи навіть рак печінки. Щеплення від гепатиту С немає, а заразитися можна під час нестерильних медичних чи немедичних (косметичних) процедур – в кабінеті стоматолога, в тату або манікюрному салоні.

Виявлення захворювання на ранніх стадіях – пріоритет №1

Результати проведених тестувань населення невтішні. Приміром, у 2016 році під час акції до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами ми протестували на вулицях українських міст 3800 людей – у 8,5% випадках результат був позитивний.

У липні 2015-го у партнерстві з Міністерством оборони України та Нацгвардією ми протестували велику кількість військовослужбовців, нацгвардійців, поліцейських та добробатівців (всього близько 4,5 тисяч людей). 4% результатів швидких тестів виявилися позитивними. У військових шпиталях, де тестували важкопоранених, гепатит С був виявлений у кожного десятого.

Серед учасників бойових дій є значна кількість носіїв вірусу гепатиту С. Це пояснюється тим, що бійці мають справу з кров’ю, коли надають допомогу одне одному, а стан польових медичних пунктів буває різним. Тут інколи складно дотримуватися вимог інфекційного контролю, не вистачає разових медичних інструментів та матеріалів. За інформацією Міністерства оборони, станом на листопад 2017 року близько 600 військових, учасників АТО, інфіковані гепатитом С. Це підтверджені випадки, непідтверджених – у рази більше.

Отже, йдеться про значну кількість наших громадян – від одного до двох мільйонів людей в Україні. Це означає достатньо високий ризик практично для кожного. Тож першочергове завдання, яке стоїть на шляху до зупинення поширення гепатиту С – це доступ до швидкого тестування для всіх.

Зараз є можливість купити швидкий тест за 70-100 гривень у звичайній аптеці, десь можна перевіритись на гепатит С в Центрах первинної медико-санітарної допомоги, неурядових організаціях, які займаються профілактикою ВІЛ. Тест безкоштовний, а результати анонімні та конфіденційні. В разі позитивного результату можна отримати оперативну рекомендацію щодо подальших кроків.

Лікування є

Коли ми почали займатися допомогою хворим, курс лікування від гепатиту С противірусними препаратами попереднього покоління коштував десятки тисяч доларів. І навіть таке лікування, ефективність якого не дотягувала і до 40%, було недоступним більшості хворих українців. Саме з тих часів у суспільстві міцно укорінилося уявлення про гепатит С як про невиліковну смертельну хворобу з підступною назвою «лагідний вбивця».

Але сьогодні вірусний гепатит С – виліковний. Лікування препаратами прямої противірусної дії (далі – ПППД) передбачає, як правило, прийом 1 капсули на день протягом трьох місяців. Ці препарати добре переносяться та практично не мають побічних реакцій, а також дають надзвичайно високий показник ефективності лікування – близько 95%. І такі вражаючі результати досягнуто не десь за океаном, а тут, в Україні.

Сучасні препарати для лікування гепатитів нещодавно були включені до Національного переліку лікарських засобів та закуповуються міністерством за бюджетні кошти. У 2016–2018 роках МОЗ закупив декілька тисяч курсів ПППД для лікування гепатиту С у дорослих. Такі препарати мають бути у кожній області. Більш того, деякі області та міста додатково закупляють препарати для лікування гепатитів за кошти місцевих бюджетів.

Але розширення закупівель недостатньо, щоби викорінити захворювання. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, має бути розроблена і втілена стратегія викорінення гепатиту С з України.

На рівні держави маємо визнати: зі захворюванням на вірусний гепатит С є серйозна проблема, яку потрібно спільно і невідкладно вирішувати. А також збагнути – жодна людина в світі не зможе пройти тест за вас.